За викрадення хірурга бойовики платять $5000, — військовий лікар

«Док» говорить, що лікарів на «нулі» не так багато і постійно є бажаючі «заробітчани», які за викрадення лікаря-хірурга отримують немалі гроші.

«Бажаючих мало. Якщо бойовики викрадають лікаря-хірурга, то за нього дають 5 тисяч доларів і він оперує на тій стороні. Якщо він там вже не потрібен, його ліквідують».

Позиції добробату знаходяться неподалік промзони Авдіївки. «Док» розповідає, що під постійними обстрілами доводиться виконувати свої прямі обов’язки – рятувати життя бійців.

«Так доводилося. Все залежить від кваліфікації лікаря: чи він витягне людину, чи загубить життя. Ще свою роль відіграє оперативність, перша допомога. Якщо бійці знають, як надавати першу медичну допомогу, то є всі шанси на успіх. Якщо така допомога буде надана неправильно, то будуть тяжкі наслідки».

Для «Дока» це вже друга війна. Перша була ще замолоду в далекому Афганістані. Там і отримав першу контузію.  А друге поранення отримав вже зараз.  Так, як службу проходить у добровольчому батальйоні, тому ,після поранення, грошима  допомогли волонтери, за що «Док» не припиняє дякувати.

«Мене волонтери після контузії витягали з того світу за великі гроші. А так би ходив з тією палочкою до кінця життя. Це булав вже друга контузія. Перша ще в Афганістані».

Те, що на війні є жінки, ні для кого не таємниця. Але не всі знають, що гінекологічних відділень у військових шпиталях досі не має, а жінкам доводиться  лікуватися деінде. Але виявляється лікарі такої спеціалізації є на «нулі», за кількасот метрів від позицій ворога.

«Я кандидат медичних наук, гінеколог, вже на пенсії. Є гінекологи на війні, до яких дівчата звертаються».

Розповідає «Док» і про найнебезпечнішу операцію, під час якої отримав поранення.

«2014 рік, Курахово, «Дамба» біля ТЕЦ. Проводив операцію в модулі під час обстрілу. І осколки, і кулі потрапляли в авто. Отримав поранення в плече, але завершив операцію. Потім дівчата дістали мені кулю, вона на вильоті була вже. Страшного нічого не було».

За словами «Дока», принципово залишився у добровольчому батальйоні, хоча і мав можливість легалізуватися в ЗСУ.

«Я був в іншому батальйоні, зараз його приєднали до МВС. Не виникало бажання продовжувати там службу. Я пішов сюди до хлопців. Жінка скоро приїде, вона снайпер ще з Афганістану. Там і познайомилися. Вже дід-бабуся. Онуки відпускають її».

Перед записом програми «нульові» позиції почали обстрілювати. Над головами свистіли міни. «Док» запевняє: до такого давно звикли, але і ворог розуміє, що вибити українських бійців з позицій не просто.

«Вистачає обстрілів, але ми маємо теж відповідь. Ми не порушуємо Мінських угод. Ми не порушуємо тишу. Порушують тільки бандформування сепаратистів. Стріляють зі 120 мм, міни 80 мм. Снайпери, ДРГ-групи приходять. Провокують, але хлопці дають відсіч і вони відходять. Тій стороні схоже набридло все, вони бачать, що нічого не можуть зробити».

Катерина Кадер для «Громадського радіо», Авдіївська промзона.