Донбаський вундеркінд налякав парижан своєю музикою
Сергій Прокоф’єв, попри весь свій мелодизм і відданість класичним традиціям, іноді звучав для сучасників навіть радикальніше, ніж Стравінський. Чому — пояснюють Люба Морозова і Максим Коломієць.
Закінчуємо огляд 10-х років XX століття із творчістю Сергія Прокоф’єва.
- Сергій Прокоф’єв. Симфонія №1 «Класична». Частина І. Філадельфійський оркестр. Диригент – Юджин Орманді.
- Сергій Прокоф’єв. Соната для фортепіано №2. Частина ІІІ. Анданте. Фортепіано – Фредді Кемпф.
- Сергій Прокоф’єв. Казка про блазня. Частина І. Блазень зі своєю Блазнихою. Частина V. В спальні у купця. Большой симфонічний оркестр радіо і телебачення. Диригент – Геннадій Рождєствєнскій.
- Сергій Прокоф’єв. Сюїта з опери «Любов до трьох апельсинів». Частина ІІІ. Марш. Частина VI. Фуете. Філадельфійський оркестр. Диригент – Юджин Орманді.
- Сергій Прокоф’єв. Концерт для фортепіано з оркестром №3. Частина ІІІ. Філармонічний оркестр Бергена. Диригент – Ендрю Літтон. Фортепіано – Фредді Кемпф.
