Вікторія Єрмолаєва
Олександр Харченко
Підрив ГЕС не вплинув на енергосистему України — Олександр Харченко
Інтерв'ю
Як руйнування Каховської ГЕС вплине на українську енергосистему, чи треба зараз економити світло та на що чекати взимку?
Ведучі1
Гості1
Чи має наслідки руйнування Каховської ГЕС на українську енергосистему, та що відбувається із Запорізькою атомною електростанцією? Про це розповідає директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
Вікторія Єрмолаєва: Отже, коли ми говоримо про вплив на енергосистему, то на побутовому рівні, поки що, ми його не особливо помічаємо. Якою ж є ситуація насправді з професійної точки зору?
Олександр Харченко: Насправді так само, жодного впливу цього підриву дамби на енергосистему в цілому немає. На жаль, гідростанція була захоплена в перші тижні війни. І з того часу вона не працювала в енергосистемі, тому прямого і безпосереднього впливу від підриву дамби на енергосистему нема.
Інша справа — в регіоні Херсонщини зруйновані розподільчі мережі, затоплені і зруйновані трансформаторні підстанції, змиті лінії. І там треба відновлювати розподільчу мережу. Це, безумовно, буде великим завданням і великою проблемою, але в цілому на енергосистему України великого впливу нема.
Чи потрібно громадянам економити електроенергію?
Вікторія Єрмолаєва: Нас попереджали, що треба економити електроенергію на побутовому рівні через ремонти інфраструктури цього літа. Вони стали необхідністю після масованих обстрілів росіян. Чи варто готуватися до того, що можуть статися якісь перебої?
Олександр Харченко: Ну, це просто не пов’язані речі. Себто, відбуваються ремонти атомних блоків, по черзі йдуть в ремонт реактори, і одночасно ми маємо дефіцит. Ми його абсолютно об’єктивно маємо, поки що він перекривається аварійною допомогою з Європи.
І таким чином вирішується це питання.
Важко передбачити зараз, чи можна буде так само перекривати цей дефіцит великий у серпні, коли і в Європі може бути аналогічна ситуація з певним дефіцитом. І тому я би рекомендував бути готовими для того, щоб у другій половині липня, і особливо в перші дві декади серпня, цілком можливо, що будуть вимушені певні обмеження.
Вони не будуть трагічними, вони не будуть на добу, вони не будуть дуже довгими, але цілком може статися так, що на 1-2-3 години, час від часу, доведеться вводити обмеження.
Вікторія Єрмолаєва: Ну і тому «Укренерго», наприклад, закликає українців зменшити споживання електроенергії, особливо в пікові години економити. Попри те, що Каховська ГЕС була виключена з української енергосистеми з жовтня 2022 року, її знищення порушило цілісність всього гідровузла. Що це означає?
Олександр Харченко: Ну, на практиці, це означає не дуже багато, тому що Каховська дамба була найнижчою в гідровузлі. Шість дамб побудовані на Дніпрі і п’ять з них — вище за Каховську. Тому, єдиним реальним впливом на інші дамби є те, що вони були вимушені тимчасово зменшити генерацію, спуск води, для того щоби зменшити затоплення, яке сталося. Але вже буквально за тиждень буде можливість повернутися до більш-менш нормального режиму роботи гідроелектростанцій. Проте треба розуміти, що одночасно закінчилася повінь і тепер води в Дніпрі не так багато, і можливості активно використовувати гідроелектростанції не так багато. Тому певні обмеження в роботі гідроелектростанції будуть не через Каховську ГЕС і цей трагічний теракт з боку Московського режиму. Проблема буде пов’язана саме з невеликою кількістю води в Дніпрі.
Читайте також: Треба готуватися, що електроенергія і газ будуть значно дорожчими — Павлюк
Чи мають економити підприємства і виробництва?
Вікторія Єрмолаєва: Якщо говорити про дефіцит станом на зараз, чи до зими ситуація може погіршитися? Яку тенденцію можна спрогнозувати на осінньо-зимовий період?
Олександр Харченко: Ви знаєте, я би не брався чогось прогнозувати на зимовий період, тому що є параметр, який ми контролюємо і на який ми впливаємо: це відновлення енергосистеми, яке йде активно. Фахівці докладають усі можливі зусилля для того, щоб приїхало і було інстальовано необхідне обладнання. Але одночасно ми не можемо передбачити, що станеться в жовтні чи листопаді, чи не будуть відновлені атаки на нашу енергосистему. І якщо вони будуть відновлені, то до чого вони власне призведуть. Тобто чи будуть вони успішні, і що саме може бути пошкоджене. Тому я можу тільки констатувати той факт, що енергетики працюють наполегливо, щоби в зимовий сезон ми ввійшли максимально готові. Але складно передбачити, як він пройде.
Вікторія Єрмолаєва: Ми вже згадували про те, що цивільному населенню варто економити електроенергію. Ще, можливо, мають економити великі компанії і підприємства? Чи були вже такі заклики?
Олександр Харченко: Обмеження для великого бізнесу не дуже голосно і не дуже офіційно, але існують. Великий бізнес має певні обмеження по потужності, яку він хотів би використовувати, але не може. Тому що потрібно забезпечити насемперед людей, звичних користувачів. Так великий бізнес стимулюють до імпорту електроенергії з Європи. Це теж один з варіантів покриття дефіциту.
Бізнеси вже мають такий доволі голодний пайок відносно того, який вони хотіли б мати. І, на жаль, це дуже негативно впливає на економіку і на рівень нашого виробництва.
Перші кроки в енергетиці пісдя деокупації українських територій
Вікторія Єрмолаєва: Коли ми звільнимо українську землю, яка зараз є окупованою, у питанні енергетики якими будуть перші кроки України у відновленні загалом енергосистеми і які тут нас можуть спіткати труднощі?
Олександр Харченко: Очевидними труднощами буде відновлення контролю над Запорізькою атомною електростанцією та Каховської ГЕС. Каховську дамбу і потім Каховську ГЕС також необхідно відновлювати — занадто великі втрати від її неробочого стану.
Нам потрібно відновити водосховище, роботу ГЕС та нормальний доступ до води, іригаційних систем Херсонщини, Запорізької області, а також нормальний доступ до електроенергії та води для великих підприємств Нікополя та всього Дніпровського регіону. Так само водопостачання Нікополя, Кривого Рогу та навіть Дніпра має бути повністю нормалізоване. А для цього необхідно відновити Каховську дамбу та нормальне управління водними ресурсами Дніпра. Цей період можна розділити на дві частини.
Перша частина буде дуже швидка і сфокусована. Коли територія доекупована, треба якомога швидше зрозуміти, як саме побудувати перемичку, повернути дамбу по суті фізично і повернути регулювання рівня води. А вже другим етапом буде відбудова гідроелектростанції, що потребуватиме значних ресурсів і кількох років.
Читайте також: Степові райони пониззя Дніпра стануть непридатними для сільгоспугідь через підрив Каховської ГЕС — Михайло Гончар
Окупація Запорізької АЕС: які будуть наслідки?
Олександр Харченко: Не менша проблема буде із Запорізькою атомною станцією, оскільки ми розуміємо, що вона повністю замінована. Ми усвідомлюємо, що росіяни спробують знищити все, крім самих реакторів. Однак я певен, що росіяни зроблять так, щоб коли Україна отримає контроль над цією територією, реактори розплавилися.
Треба готувати спеціальні команди з «Енергоатому» та військових, щоб миттєво заходити на станцію, перехоплювати управління та розміновувати все, що буде заміновано на території станції та навколо неї. Це буде дуже складною та небезпечною операцією.
Вікторія Єрмолаєва: Ви сказали, що росіяни робитимуть все можливе, щоб реактори розплавити. Які наслідки цього і наскільки небезпечно?
Олександр Харченко: Сучасні реактори ЗАЕС були модернізовані згідно з усіма сучасними вимогами. Вони дуже добре захищені від ситуацій, подібних до Чорнобильської катастрофи. Тому немає ризику великого вибуху або відкриття реакторної кришки. Однак, якщо реактори не будуть належним чином охолоджуватися тривалий час, вони можуть розплавитися всередині.
Практично, це означає, що реактори стануть непридатними для подальшого використання. Їхнє подальше перебування на території станції буде небезпечне: вони стануть некерованими.
Я впевнений, що московський режим може спробувати досягти такого результату, але тут зусиллями МАГАТЕ, «Енергоатому» та ЗСУ можна запобігти такій ситуації.
Вікторія Єрмолаєва: Наскільки реалістичне зараз забезпечення належного охолодження реакторів на Запорізькій атомній електростанції після підриву Каховської ГЕС?
Олександр Харченко: На даний момент ситуація є повністю контрольованою. Басейни і резервуари, призначені для охолодження реакторів, заповнені водою, і при сьогоднішніх умовах на доволі довгий час їх вистачить.
Як залагодити цю ситуацію — зрозуміло. Це може бути зроблено досить швидко, але головне — повернути контроль України над станцією протягом 2-3 місяців і забезпечити можливість здійснювати необхідні кроки. 2-3- місяці — це період, коли нам гарантовано вистачає наявних резервів води для охолодження всього необхідного обладнання.
Читайте також: На випадок нестачі води для охолодження ЗАЕС є алгоритм дій — Енергоатом
Нагадаємо, війна показала, що енергосистема України має стати децентралізованою. Про це сказав в ефірі Громадського радіо експерт з енергетичних питань Олексій Рябчин. Енергосистема, спроєктована у Радянському Союзі, мала стабільно постачати електроенергію, забезпечуючи промислових та побутових споживачів. Вона не була гнучкою, як децентралізовані системи. Нині вона відіграла свою роль, хоч і досі виконує свої функції. Вона має еволюціонувати до зменшення ролі великих енергетичних фірм.
Що відомо на сьогодні про підрив Каховської ГЕС та його наслідки?
У ніч на 6 червня російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Внаслідок підриву машинної зали зсередини Каховську ГЕС зруйновано. Станція відновленню не підлягає.
У розвідці зазначили, що окупанти двічі мінували Каховську ГЕС перед тим, як її підірвати 6 червня.
В «Укргідроенерго» повідомили, що відбудова Каховської ГЕС коштуватиме до 1 мільярда доларів і триватиме 5 років, якщо працювати 24/7.
Екоцид
Унаслідок підриву Каховської ГЕС знищено машинний зал, у якому було 450 тонн технічного мазуту. 150 тонн мазуту одразу потрапили у річку Дніпро. Україна порушила справу за статтею про екоцид через підрив Каховської ГЕС. Водночас зросла мінна небезпека.
Через затоплення зоопарку «Казкова діброва» у Новій Каховці загинули майже 300 тварин. Зоолог Михайло Русін в ефірі Громадського радіо сказав, що, якщо затопить Олешківські піски, то зникнуть мишівки степові, які жили лише там.
Мета підриву
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр висловила думку, що росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС, зокрема, щоб інформаційно перемістити акценти з поразки на Бахмутському напрямку.
Унаслідок підриву Каховської ГЕС російські окупанти підтопили й свої позиції , їм зараз доводиться відходити, зазначив військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі ГР.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
