Про це ми поговорили із кандидатом економічних наук, головний консультантом Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іваном Усом.
Іван Ус: З переліку спонсорів війни виключили одну з провідних світових компаній з постачання палива для кораблів — ірландську Peninsula Petroleum Limited. Ця компанія була помічена у тому, що постачала паливо певним російським човнам. І це дійсно викликало питання в уряду України, тому що це паливо могло використовуватися не лише в човнах, а й в бойовій морській техніці. Тобто фактично ця компанія сприяла тому, що військові кораблі ходили і ходять по морю та вбивають людей пострілами ракет, і, відповідно, виступає спонсором вбивств. Тому логічно, що вона потрапила у цей список.
Але Peninsula Petroleum Limited дуже просила, щоб її виключили з цього списку, повідомляючи про те, що вона припинила будь-яку співпрацю з Російською Федерацією. Це саме те, чого ми просимо у всіх компаній, які помічені у співробітництві з РФ.
Давайте також згадаємо, що Угорщина вимагає, щоб з цього списку виключили OTP банк. Також Греція блокує прийняття 11-го пакету санкцій. Вони багато пакетів гальмували до того, але так, як гальмується 11-ий пакет, такого ще не було. Одна з причин, чому Греція його блокує, це те, що певні компанії, які надають послуги РФ, перебувають у списку спонсорів тероризму, а Греція просить їх виключити. Це означає, що країни стурбовані тим, що їх компанії у цьому списку.
Іван Ус: Насамперед, від 11-го пакету санкцій ми чекаємо, що буде посилення експортного контролю і взагалі контролю за виконанням санкцій. Бо виходить так, що санкції запроваджені, а потім летять російські ракети на Одесу і в залишках ракет знаходять багато запчастин, які не повинні були б бути поставлені до Росії. І що важливо — ракети зроблені у 2023-му році. А значить санкції оминалися і запчастини постачалися в їх обхід. І тут треба реально думати, як цьому завадити.
Читайте також: «Так і не змогли видавити з себе, що це російські ракети» — політолог про реакцію африканської делегації на обстріл
Іван Ус: Зараз обговорюється можливість включення Росії у «чорний список» FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей — міжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток і впровадження заходів з боротьби щодо відмивання грошей). У цьому списку є лише три країни у світі — Північна Корея, Іран і М’янма. Якщо країна у цьому списку, це означає, що банкам потрібно ретельно перевіряти будь-які транзакції, пов’язані з цією країною. Для Росії це буде проблема. З іншої сторони, ми бачимо, що Іран перебуває також у цьому списку, але це не заважає Ірану робити свої «шахеди».
У Росії планують затвердити повноваження щодо захоплення активів західних компаній і ускладнити їм вихід із країни, оскільки президент РФ Володимир Путін шукає способи помститися за американські та європейські санкції, пише Financial Times.
Іван Ус: Росія може піти на все, але тут потрібно думати, яка може бути відповідь. Тому що після цього кроку Росію таки можуть визнати країною-спонсором тероризму, чого ми всі так довго чекаємо. А якщо це країна-спонсор тероризму, то всі громадяни, пов’язані з цією країною, можуть розглядатися як спонсори тероризму, а отже, вся власність Росіян на південному узбережжі Франції буде під питанням. Чи готова Росія і її олігархи ризикнути всім своїм майном, яке розташоване в ЄС? Я не впевнений.
Читайте також: У РФ вже просять повернутися до «загальновизнаних» кордонів — ISW
Нагадаємо, що Росія посилила лобістську кампанію, щоб уникнути включення до «чорного списку» FATF. За останні тижні Москва тиснула й шантажувала пів дюжини країн, включно із Саудівською Аравією, Індією, Туреччиною, Мексикою та ОАЕ – переконувала протидіяти її потраплянню до «чорного» або «сірого списку». Глава Мінфіну Сергій Марченко зазначив, що представники РФ намагаються шантажувати членів FATF, що є ще одним прикладом грубого порушення зобов’язань з боку Росії. Раніше у Держфінмоніторингу підготували нове відеозвернення до FATF, в якому демонструються терористичні дії РФ, що підривають глобальну фінансову безпеку.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі