Фото: МОУ
Марія Назарова: Буду відвертою. Я зраділа. Тому що надзвичайно багато проблем було з командуванням, у тому числі з повною відсутністю зв’язку з фронтовою медициною, бойовими медиками. Але, на жаль, поки що немає повного оптимізму щодо нового призначення. Тому що немає відчуття, що є розуміння запиту саме на зв’язок командування з фронтовою медициною.
Марія Назарова: На нашу думку, в першу чергу це має бути зрозумілий зв’язок підпорядкування фронтових медичних служб до командування. Тому що командування досить часто комунікувало, що воно відповідає виключно за госпіталі. Але при цьому в медслужбах бригад часто є перевірки від КМС (командування Медичних сил ЗСУ, — ред.), які розказують, як потрібно лікувати або не дають переливати кров на фронті. Такі речі були.
Друге і напевно найважливіше і те, що ми очікуємо і від Міністерства Збройних Сил і від командування Медичних Сил — це стандарти лікування та навчання. Тому що у нас досі є розосереджений в цьому плані навчальні наративи. Дуже хотілося б, щоб у нас всі бойові медики та лікарі мали однаково якісну підготовку. І звісно стандарти забезпечення. Тут ми звісно раді кадровому рішенню, але все ж таки треба розібратися. Так сталося, що тисячі китайських аптечок і турнікетів потрапляли на фронт і в бригади.
Слухайте також: Зеленський змінив командувача Медичних сил ЗСУ
Марія Назарова: Однозначно, має бути. Ми знаємо, що у нас досить часто люди, які провинилися, ідуть на якісь ще вищі посади чи засилаються в екзиль, але теж на хорошу посаду. Все-таки треба зрозуміти, яким чином командування приймали на облік неякісні аптечки. Навіть якщо вони надходили по гуманітарці, а не були закуплені за державний кошт. Все одно ми хочемо розуміти, як так сталося, щоби запобігти цьому надалі. Відсутність травмореєстру, цифровізованих процесів і внаслідок цього постійні втрати документів. Ми б дуже хотіли бачити якісь конкретні кроки щодо цього теж. Ну і звісно проблеми з ВЛК, з якою стикаються військовослужбовці, які не є медиками та паперові питання.
Марія Назарова: Це очільник госпіталю. Звісно, є чимало героїчної роботи, які вони проводять з нашими пораненими. Але якщо людина так довго в системі, чи зможе вона змінювати кадровий склад самого командування? Це ж не тільки особисто командувач відповідає за закупівлі, навчання, забезпечення медиків тощо. Є конкретні люди, які були відповідальні за рішення, про які ми говоримо. Чи буде готовий командувач замінити цих людей? Оце питання для нас відкрите.
Марія Назарова: Я впевнена, що дуже допоможе новостворений медичний департамент Міністерства оборони. Він був колись прибраний з Міністерства оборони. Зараз він знову є. Це важливо, тому що тоді командування не одноосібно відповідає за написання стандартів, наприклад, і їх реалізацію. Сподіваюся, що у департаменту буде можливість диктувати такі стандарти, а у командування — контролювати їхнє виконання. Тоді ця співпраця буде.
Читайте також: Маша Назарова: Можливість критикувати командування залежить від того, як далеко ти готова зайти
Нагадаємо, 19 листопада президент Володимир Зеленський змінив командувача Медичних сил Збройних сил України. Замість генерал-майора медичної служби Тетяни Остащенко новим командувачем призначено генерал-майора медичної служби Анатолія Казмірчука. Він наразі обіймає посаду начальника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» у місті Києві.
Також нагадаємо, 20 липня 2023 року у соцмережах з’явилася інформація про факт неспрацьовування кровоспинних турнікетів при спробі зупинки кровотечі військовослужбовцями з 82 бригади ДШВ під час виконання бойових завдань. Попри спростування Командування медичних сил, що турнікети придатні, згодом у мережу потрапили результати тестування даних турнікетів у ДП «Укрметртестстандарт», проведеному за запитом КМС паралельно з відправкою комісії. Результати тестування підтвердили сумнівну якість даних кровоспинних турнікетів, а також те, що КМС приховувало реальний стан справ.
За словами співзасновника волонтерської організації UA First Aida Леся Якимчука, 90% усіх смертей на фронті стаються від втрати крові.
Як зазначив в ефірі ГР ексзаступник міністра охорони здоров’я Валерій Івасюк, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну щонайменше 40% людських втрат у нашій країні були не від тяжкості поранень. А через відсутність кваліфікованої допомоги та боротьби з крововтратою.
Валерій Івасюк додав, що ще з радянських часів в Україні є порочна практика: власні станції переливання крові мають лише великі хірургічні центри. Однак усе має бути уніфікованим.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі