Гість — заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. Починаємо розмову з новини про те, що нібито окупанти навезли вибухівки на хімзавод у Криму і готують провокацію (як заявила Херсонська ОВА).
Сергій Данилов: Теоретично від росіян можна очікувати будь-чого. Незалежних підтверджень з приводу завезення на «Титан» вибухівки у мене немає. Але можуть його використовувати як склад, для того, щоб переміщати далі, передавати по каналах, яких багато на Херсонщині, що ускладнить контрнаступ. Так і власне підрив небезпечного об’єкта може призвести до локальної чи регіональної екологічної катастрофи.
Куди на Херсонщині не добивають — туди інтенсивно йде повернення. Як тільки з’являється якась волонтерська група, організація, яка допомагає з облаштуванням зруйнованого житла, люди одразу повертаються. Я днями говорив із колегами, які цим займаються, і вони розповідали, що геть знищена Олександрівка — спочатку там було 9 осіб, зараз за триста — народ дуже інтенсивно повертається, не дивлячись на те, що умови не забезпечені, замінування сильне, розмінування територій відбувається повільно.
Настрої, звичайно, різні, бо все одно це дуже глибока рана. Як психологічна, так і матеріальна.
Слухайте також: Для російських окупантів Херсонщина стала великим сюрпризом і розчаруванням — Максим Майоров
Якщо хтось здавав людей і хтось постраждав — таких затримають. Погано з тими, хто не підпадає під певний кодекс та їхні дії не розглядає закон як злочинні. Але люди їх засуджують і вважають колаборантами, оскільки вони мали тилові, приятельські, людські стосунки з російськими окупантами. Якщо ти щось продавав або купував (наприклад, дизельне пальне купував і продавав самогон), або твоє кафе працювало і ти їх годував — громада сприймає цих людей дуже вороже. Але, з точки зору закону, їм немає чого пред’явити.
З іншого боку, не так багато і свідчень. Люди й свідчать, і потім можуть відкликати свої покази на злочинні дії своїх односельців, відповідно, доказової бази немає, СБУ не всіх затримує, і це викликає нарікання на роботу правоохоронної системи в цілому.
Нам розповіли, що батьки одного класу написали на директора школи заяву, що їхні діти не мають вчитися з дітьми колаборантів. І вимагали виключити з класу дітей, чиї батьки (з точки зору більшості класу) є колаборантами. Історія поки ніяк не розвивається, тому що директор не може порушувати закони, з іншого боку — дитина не відповідає за дії батьків. Це вирішується дуже важко і ситуативно.
Вже більше півроку після звільнення. Люди дуже гостро сприймають… Військово-цивільні адміністрації приймають справедливі та часто несправедливі звинувачення. Цей період характеризується тим, що багато роздається гуманітарної допомоги… І, відповідно, виникає дуже багато конфліктів: «тому дали, а мені не дали…». Ці звинувачення дуже сильно отруюють суспільні настрої, підживлюють культуру бідності. В одному селі люди розповідали, що городи не перекопали вперше за все життя, оскільки «а навіщо, нам постійно все роздають». Утворюються такі стійкі групи отримувачів гуманітарної допомоги, незалежно від статків. Така вивчена безпомічність — а це все має в підсумку конфлікти, як всередині громади, так і звинувачення в бік влади.
Не всі стали споживачами чи продуцентами хейту, звичайно. Але це створює критичну, непродуктивну атмосферу.
Читайте також: Херсонщина схожа на якусь фантастичну зону відчуження — польський волонтер Віто Надашкевич
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS