Чому соціальні служби країн ЄС забирають дітей з родин українських біженців?
У ЄС із сімей українських біженців вилучили вже 240 дітей, в Офісі омбудсмена мають намір розв’язати проблему
Ведучі1
Гості1
Зокрема, були випадки, коли із дітьми були бабусі, яким понад 65 років, а такі особи не можуть за законодавством певних країн, бути опікунами
Обговорити цю ситуацію ми запросили колишнього уповноваженого Президента України з прав дитини (2014-2021 роки), а зараз — голову правління благодійного фонду «Врятуємо Україну» Миколу Кулебу.
240 вилучених дітей. Чи точна ця цифра?
Микола Кулеба: Я думаю, правдивих даних немає ні в кого. Ця інформація, можливо, до Офісу омбудсмена надійшла від консульських установ стосовно тих людей, хто звертався, дітей, щодо яких зверталися. Це непоодинокі випадки, коли не тільки законодавство тих країн, де перебувають наші громадяни, відрізняються від українського законодавства, але і діти були забрані за невиконання або неналежне виконання батьківських обов’язків, на думку представників тих країн, де сім’я опинилася.
Чому соціальні служби вилучають дітей?
Микола Кулеба: Ми почали отримувати таку інформацію на самому початку, коли сім’ї з дітьми просто тікали в інші країни, і зокрема, були сім’ї з дітьми-сиротами під опікою, прийомні родини, або дитячі будинки сімейного типу, це також сім’ї, або інтернатні заклади, де багато дітей. І європейські, і не тільки, країни, опинилися в ситуації, коли, допустимо, приїжджає сім’я, а там 10 дітей-сиріт в сім’ї, і вони кажуть: «Вибачте, але за нашим законодавством, ви не можете мати 10 дітей-сиріт, бо в нашій країні дозволено тільки 4 або 6», наприклад. Або «ми будемо вам призначати», як італійці казали, своїх опікунів, тобто у кожної дитини будуть свої опікуни.
Деякі країни навіть забирали дітей у свої прийомні сім’ї. Були ситуації, коли, припустимо, до Польщі приїхали діти з сиротинців, а там сказали, що у них, відповідно до законодавства, в сиротинці не може бути понад 14 дітей. «Давайте, ми будемо якось вас ділити, бо ми вважаємо, що є порушення прав дитини, коли 100-200 дітей живуть в одному закладі». Це я наводжу приклади невідповідності законодавства, з якими стикалися наші громадяни в цих країнах.
Читайте також: У Мінреінтеграції пояснили, як отримати пенсію українським біженцям за кордоном
Українські державні органи влади недопрацювали
Микола Кулеба: Люди тікали від війни, і їм не було часу знайти відповідну інформацію про законодавство країни, куди їдуть. Але тут є й інша проблема: коли вони дісталися до цієї країни, всі вони там реєструвалися, і тут питання до консульських установ, які мали б підготувати належним чином інформацію, щоб не допустити таких випадків. Питання не тільки до них, а й до представників МЗС, Мінсоцполітики, Мін’юсту — саме вони мали зробити все можливе й неможливе, щоб поінформувати належним чином громадян України про саме такі небезпеки, які можуть їх очікувати.
На мій погляд, винуваті всі. Адже потрібно було і збільшувати чисельні консульських установ, давати можливість, щоб там працювали юристи, які б могли й позов до суду подати у випадку вилучення дитини, або відстояти права наших громадян у суді. Тобто говориться не тільки про якісь листи підтримки або роз’яснення, йдеться про досить складні випадки, і тут у хід могли б піти всі важелі впливу і різна допомога для того, щоб захистити наших громадян за кордоном.
- Я був свідком багатьох ситуацій, коли наші громадяни за кордоном поневірялися і не могли отримати належну юридичну чи фінансову допомогу для розв’язання своїх проблем.
Що робити, якщо у вас за кордоном вилучили дитину?
Микола Кулеба: Повернути дитину може бути складною, довгою і дорогою процедурою. Якщо дитина вже вилучена, вона є на контролі у соціальних служб.
Для того, щоб забрати вилучену дитину, варто судитися, тому що суд може прийняти самостійне рішення і не в інтересах батьків. Але тут питання інтересів держави Україна, оскільки українська родина, яка опиняється в іншій країні, мала б отримати захист від нашої держави також, оскільки родини опиняються на території іншої держави й не знають законів, які діють у тій державі. Досить часто вони не обізнані та допускають певних помилок, і нерідко те, що вони могли робити в Україні стосовно своїх дітей, не сприймається взагалі у тій країні, де вони перебувають, тому виникають такі випадки, коли вилучають дітей до з’ясування всіх обставин і до прийняття рішення відповідними органами.
Читайте також: Освітній омбудсмен назвав основні проблеми дітей, які навчаються за кордоном
Як має включитися держава?
Микола Кулеба: Оскільки сьогодні мільйони українців змушені тікати від війни і проживають в інших країнах, зрозуміло, що випадки вилучення будуть збільшуватися. Тому від держави потрібно очікувати прийняття якихось рішень.
- По-перше, це має бути збільшення штату консульських установ щодо відповідної допомоги нашим громадянам для вирішення саме таких питань.
- Друге — це координація з боку консульських установ, відповідних діаспорських організацій щодо надання юридичної допомоги, допустимо, pro bono (надана добровільно і безоплатно послуга — ред.) , тому що деякі родини не можуть оплатити юридичну допомогу.
- Третє — фінансова допомога на вирішення цих потреб.
Також у таких випадках можна було б включатися у перемовини з місцевим органом влади щодо повернення такої родити на територію України. І щоб відповідне рішення щодо долі дитини приймалося вже на території України, а не давати органам, які працюють на території інших країн, приймати рішення, відповідно до їх законодавства. Оскільки вилучення дитини за кодоном може зашкодити самій дитині, а мати може цю дитину ніколи не побачити
Нагадаємо, українській владі відомо про 240 випадків вилучення дітей з сімей українських біженців в країнах ЄС. Про це заявила представниця українського омбудсмена з прав дітей, сім’ї, молоді та спорту Ірина Суслова в інтерв’ю «Радіо Свобода».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
