Чому Урсула фон дер Ляєн не оголосила про початок переговорів про вступ України в ЄС

Чому наголос під час візиту був на економічній складовій? 

Олександр Леонов: Урсула фон дер Ляєн говорила про те, що Євросоюз уже має програму допомоги Україні на 50 мільярдів євро, яку затвердять у грудні. Ми можемо назвати це таким собі своєрідним Планом Маршалла для України. Кошти будуть спрямовані не тільки на фізичну відбудову, а й на перебудову державних інституцій.

Андрій Куликов: Але дехто може сказати, що така увага до економічних питань, і зокрема до ініціативи «Шляхи Солідарності», яку Євросоюз оголосив ще в травні 2022 року, покликана відвернути увагу від недостатнього і невчасного постачання зброї в Україну.

Олександр Леонов: Я не зовсім погоджуюсь з таким трактуванням, бо Євросоюз дійсно допомагає настільки, наскільки може. На превеликий жаль, політики на Заході неохоче, але визнають деякі речі. Захід виявився не готовим до війни з Росією. Міністр оборони Німеччини свого часу заявив, що Німеччина передала Україні майже всі снаряди 155-го калібру, а в країні ж залишилось 10 тисяч. Водночас стандарти НАТО і зобов’язання Німеччини свідчать про те, що вони повинні мати понад 300 тисяч снарядів. Виробляти їх зараз в тих кількостях, які потрібні Україні, західні країни не можуть.

Навіть США на кінець грудня 2022 року виробляли лише 15 тисяч снарядів на місяць. На кінець цього року вони виходять на показник 50 тисяч, а наступного — десь на 100 тисяч. Усе це говорить лише про те, що тільки зараз західні країни запускають свою економіку для того, щоб стримувати Росію. Захід виявився абсолютно не готовий до протистояння з Росією.

Читайте також: Захід зацікавлений у виборах в Україні: політолог назвав три причини

Брудні російські гроші 

Олександр Леонов: Останній тиждень відзначився тим, що в Європейському Союзі стали досить активно пресувати російських олігархів, які там намагалися пересидіти всі ці темні часи. Фрідман повернувся назад до Росії та заявив, що його інвестиції в Європейському Союзі були помилкою. Це визначає стратегічний напрямок – не всі кошти однаково корисні. Російські гроші призводять до війни та втрат.

Про заяви президентки Єврокомісії

Андрій Куликов: Які ще заяви Урсули фон дер Ляєн під час візиту до Києва можна відзначити?

Олександр Леонов: Вона сказала, що буде прийнятий новий 12 пакет санкцій. Нам би хотілось більш жорстких санкцій, наприклад проти «Росатома». Періодично говорять, що Європейський Союз все ж таки досяг стелі цих обмежень і більше не може їх запроваджувати. Постійно відбувається тиск, і в рамках нових пакетів розглядаються заходи щодо недопущення обходу санкцій. Ледь не вперше в історії на це звертають увагу.

Другий важливий момент — ЄС шукає можливості для того, щоб заморожені російські гроші були використані для допомоги Україні. З цим повʼязані правові проблеми. Водночас країни розглядають різні механізми. До прикладу, Бельгія вже передала три мільярди євро від заморожених активів.

Третій важливий момент — це європейські перспективи для нашої держави. Ніхто не говорить про те, що Україна не є частиною Європи. Фактично, ми можемо зробити висновок, що в ЄС прийняли стратегічне і політичне рішення, що Україна стане частиною Європейського Союзу. Справа лише у швидкості реформ, які ми маємо здійснити для цього. Багато хто очікував, що Урсула фон дер Ляєн прямо в Києві заявить про те, що починаються переговори про вступ. Але президентка Єврокомісії приїхала до офіційного оприлюднення звіту. Вочевидь, вона не могла цього зробити.

Читайте також: Зеленський злий на союзників через брак допомоги: головні тези статті у Time

Нагадаємо, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн вранці 4 листопада прибула до Києва.

Минулого тижня Урсула фон дер Ляєн  здійснила поїздку країнами Західних Балкан, напередодні річного звіту Європейської комісії щодо розширення ЄС, що має бути оприлюдненим у листопаді. Метою «балканського турне» була координації зусиль та підтримки реформ, необхідних для наближення країн-кандидатів до членства в ЄС.

Раніше Урсула фон дер Ляєн заявляла, що у сучасній складній геополітичній ситуації, котра склалася після вторгнення Росії в Україну та зростання загроз для глобальної безпеки, майбутнє розширення стоїть високо серед пріоритетів Європейського порядку денного.

У грудні питання подальшого розширення розглянуть лідери держав та урядів країн ЄС. Україна сподівається, що Європейська Рада ухвалить рішення про початок формальних переговорів з Україною щодо членства.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі