Деокупація Криму: з якими проблемами зіткнеться Україна?

Таміла Ташева: Останні пів року ми працюємо над різними сферами, які пов’язані з питаннями реінтеграції. Це було прямим дорученням президента України. Конкретні напрацювання в цьому напрямку у нас вже є. Навіть конкретні академічні програми вже розроблені. Питання гуманітарної політики включене в цей комплекс. Воно є одним із найскладніших, тому що це робота зі свідомістю людей. Наші громадяни в Криму упродовж майже 9 років проживають в умовах тимчасової окупації, тотальної пропаганди та залякування. Через це роботи у нас буде багато.

Ми виділили кілька напрямків:

• освіта;
• культура;
• інформаційний простір;
• гуманітарний простір;
• туристична галузь;
• демілітаризація;
• робота з пропагандою (руйнування російських наративів);
• відновлення культурної спадщини.

Як відбувається робота?

Таміла Ташева: Питання гуманітарної політики, публічної влади, кадрового резерву, майна, безпеки тощо розглядалися сьома робочими підгрупами в рамках міжвідомчої робочої групи за участі провідних українських і закордонних експертів. Туди увійшли представники всіх українських державних органів, які тою чи іншою мірою пов’язані з питаннями деокупації.

Ми розробили 7 лінійних документів, де прописали як проблематику, так і потенційне наше бачення розв’язання проблем. Після того іде питання впровадження цих документів і напрацювання конкретної законодавчої бази. В кожному документі ми давали пропозиції щодо того, які нормативноправові акти потрібно прийняти. Є те, що ми можемо зробити до деокупації й те, що треба буде робити після звільнення. Але готуватися до всього цього треба вже зараз. Цим ми й займаємось.

Ми розуміємо, що певні моменти будуть досить складними. Наприклад, складне для нас всіх питання функціонування української державної мови на території Криму після деокупації. Ми розуміємо, що на території півострова повноцінного функціонування державної мови фактично не було. Особливо з початку окупації. Треба думати яким чином правильно впроваджувати стандарти української мови, щоб там її стало більше. Це буде складно зробити одразу. Але поступово, з перехідними періодами, це можливо.

Читайте також: Крим є колискою трьох корінних народів, і ми як держава несемо відповідальність за їхнє майбутнє — Чубаров

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS