Громадському радіо пояснює керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Павло Лакійчук: І Збройні сили говорили, і експертне середовище, що дуже важко здійснювати контрнаступальну операцію, не маючи переваги у повітрі. Противник має значну кількість повітряних сил, і паритету з нашого боку немає. На жаль, тієї кількості літаків, які ми мали і які нам надали союзники, враховуючи втрати, явно недостатньо для закриття нашого неба (одночасно і над нашими містами, і над лінією фронту). А прикриття сил, що наступають з повітря — це один із ключових важливих елементів, які необхідні.
Засобів ППО у нас, на жаль, теж не вистачає з тієї ж причини: тим, що ми маємо, нам потрібно закрити наші міста і села, і одночасно захищати наші сили на фронті (таку тезу висловлював у своїй статті австрійський аналітик, журналіст-розслідувач, що спеціалізується на військовій авіації, Том Купер: «ЗСУ не можуть використати вогневу перевагу, оскільки їм не вистачає саме ефективної ППО на лінії фронту» — ред.).
Купер справді хороший аналітик. Повітряні сили — це його сфера фаховості та основний профіль. Він тут не помиляється. Це стосується і повітряно-ударного комплексу: безпілотників, артилерійських систем і повітряних сил. Можна подивитися на зведення нашого Генерального штабу щодо кількості повітряних ударів противника і наших спроможностей.
Павло Лакійчук: Нещодавно The Washington Post опублікували матеріал, у якому вони роблять висновок, що Україна не має фактору стратегічної несподіванки у цій операції, яку ми здійснюємо, але має стратегічну перевагу. Стратегічна перевага — це дуже добре, і її треба кожного разу вигризати у ворога.
А стратегічної несподіванки немає, бо ми майже пів року анонсували наш наступ. Звісно, це мало вплив і на ворога — він боїться. Подивіться, скільки ліній оборони було підготовлено за цей час. А оперативна несподіванка і досі залишається за нашими військами.
Зараз наші війська роблять тактичні контрудари й частково мають успіх, прорвавши першу лінію оборони, але в більшості місць — це прорив лінії прикриття, і лише місцями ЗСУ дійшли до першої лінії оборони. Це дуже важка робота.
Павло Лакійчук: Цілком може бути, і не тільки F16. На останньому «Рамштайні» знову обговорювалися питання літаків і коаліції. Процес йде. Дуже повільно, але він схожий на ситуацію, коли формулювалася позиція держав під час так званої «танкової коаліції». Наші американські партнери виступали проти передачі Україні сучасних основних бойових танків, Німеччина дуже важко дійшла до цього рішення.
Зараз на «Рамштайні» заявили, що розпочинається підготовка наших льотчиків, яка триватиме десь чотири місяці. І ті перемовини, які вже ведуться доволі жорстко, мають дати результати за ці місяці, щоб до кінця підготовки наших пілотів певні рішення по передачі літаків уже були.
Павло Лакійчук: Ситуація в Бахмуті залишається незмінною — ворог здійснює перегрупування своїх сил. Частина з них відходить, їхні місця займають інші підрозділи. Це зручний момент для заподіяння ворогу максимальної шкоди, і наші хлопці користуються цією можливістю — просуваються на флангах Бахмута.
Ворог бачить, що ЗСУ вже котрий тиждень має тактичний успіх на цій ділянці, тому перекидає сюди оперативні резерви, аби стримати наші підрозділи. Планів здавати Бахмут у ворога немає, тим більше, що він намагається здійснювати наступальні дії й на півдні, в районі Мар’їнки, і на Авдіївському напрямку, і на півночі від Бахмута.
Однак, бахмутські контрудари перехоплюють ініціативу у ворога, і вже наші хлопці диктують, хто буде наступати, а хто буде захищатися. Це плюс. Але говорити, що є якісь полегшення, я б не став.
Павло Лакійчук: У роті приблизно 100-120 осіб, тобто приблизно 500 орків на тому напрямку пішли на концерт до Кобзона.
Хочу зазначити, що дуже корисно переглядати зведення нашого Генерального штабу, і там дуже видно, на яких тактичних напрямках діють наші військові. Останніми днями противнику завдаються непорівнянні ураження по артилерійських системах. Фактично наші військові вскрили систему артилерійської підтримки противника і нищать її. Це підготовка до наступальних операцій.
Серед приємних новин — знищення декількох машин дистанційного мінування.
Павло Лакійчук: Там дуже важко наступати — і через інженерні обладнання, і через підготовлені лінії оборони противником. Ворог дуже серйозно ставиться до наступу наших військ на цих ділянках. Підтягуються оперативні резерви, а це значить, що на півдні сконцентрована майже половина угруповування сил ворога, які вдерлися на територію України.
Ворог маневрує цілими арміями, щоб зупинити наш наступ. Чи вдасться це йому? Подивимося. Задача важка. За день це все не відбудеться. Поки що прориваємося до першої лінії оборони, а далі буде важче.
Нагадаємо, що станом на ранок 18 червня, за повідомленнями Генштабу, на тимчасово захоплених територіях Луганської області російські дезертири тікають з фронту.
А у Повітряних силах підтвердили знищення складу боєприпасів окупантів на Херсонщині.
Крім того, за добу 17 червня та початок доби 18 червня протиповітряна оборона Повітряних сил знищили два ворожі ударні вертольоти Ка-52 і 12 безпілотників російських окупантів.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS