Фото: JAMnews
Гість — колишній заступник голови грузинського парламенту і міністра закордонних справ Грузії, професор держуніверситету імені Св. Ілії та Кавказького університету Сергі Капанадзе.
Говоримо про те, що офіційний Тбілісі відповів Києву відмовою на прохання надати Україні озброєння, про це повідомив 9 січня тимчасовий повірений у справах України в Грузії Андрій Касьянов. Україна просила повернути передані Грузії під час нападу Росії у 2008 році зенітно-ракетні комплекси «Бук», а також надати протитанкові комплекси «Джавелін», передані Грузії Сполученими Штатами. За словами Касьянова, передачу «Джавелінів» було погоджено зі США, і Вашингтон був готовий згодом замінити їх на новіші.
Сергі Капанадзе: Зараз питання не в тому, скільки за них було заплачено. Чи було заплачено взагалі. Зараз момент такий, що, якщо Україна попросила у нас ці зенітно-ракетні комплекси, їх треба було Україні віддати.
А причина тут і моральна, і прагматична. І перша — моральна.
А прагматична причина має два виміри. Щобільше завдано шкоди, щобільше знищено російських агресорів, то краще для Грузії. І другий вимір — будь-яка зброя, яку Грузія може зараз передати Україні, може бути західними партнерами Грузії замінена на кращу, досконалішу зброю для Грузії.
Андрій Куликов: Наскільки багато людей в Грузії поділяють ваші міркування, а скільки можуть сказати: «Не будемо зараз втручатися»?
Сергі Капанадзе: Ситуація зараз така, що позицію уряду, на мою думку, не поділяє більшість населення.
Незгоду з діями уряду поділяє більшість грузинок і грузинів.
Читайте також: «Я хочу своє життя назад, але для цього треба виграти війну»: інтерв’ю з речником Міжнародного легіону
Тисячі людей в Грузії протестували проти такого рішення грузинського уряду і так само проти рішення, яке було торік, коли не дозволили грузинським добровольцям летіти до України і брати участь у спротиві агресору.
Андрій Куликов: Ми тут, попри те, що триває війна, думаємо і про майбутнє. Іноді люди ставлять запитання: «Чи можливе колись примирення із Росією»? Чи оця ненависть і гнів, який в багатьох із нас є, залишаться з нами назавжди? Минуло вже понад 14 років від того, як Росія вдерлася до Грузії. Наскільки грузинське суспільство зараз пам’ятає цю історію? Можливо, відбулися якісь зміни в уявленнях про це? Адже Росія докладала і докладає величезних зусиль насамперед скерованих на захід для того, щоб виставити в тодішній війні Грузію, як агресора?
Сергі Капанадзе: Усі в Грузії пам’ятають про те, що насправді сталося у 2008 році. І в колективній пам’яті народу, звичайно, це була кількаденна війна, але вона була дуже травматична для нашого досвіду.
Проте, що змінилося — це не те, що ми забули (ми пам’ятаємо), але змінився уряд Грузії, який має за мету лише залишатися при владі.
Цим грузинським урядом неформально керує олігарх Іванішвілі, який заробив свої величезні статки в Росії. Тому для цього грузинського уряду Україна та українська влада — були «за Саакашвілі», а ця грузинська влада різко налаштована проти Міхеїла Саакашвілі. У зв’язку з цим для них поразка, яку можна завдати Саакашвілі — набагато більше важить за всі національні інтереси. Саме тому склалася така ситуація, що коли було потрібно вирішувати, в якій формі надавати підтримку Україні, цей уряд так і вчинив.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS