Наслідки масованої російської атаки по Україні. Фото: Telegram Володимира Зеленського
29 грудня російські окупанти завдали масованого удару по Україні. Під обстрілами опинилися найбільші міста країни. Усюди є жертви, постраждалі та руйнування. Під час атаки одна з російських ракет порушила повітряний простір Польщі.
Про все це говоримо з політологом Дмитром Левусем.
Дмитро Левусь: Я був би здивований, якби іноземна реакція була набагато жорсткішою або емоційнішою, ніж є насправді. Але, навіть попри відсутність у мене здивування, я вважаю, що така реакція достатня млява, вона могла б бути набагато жорсткішою. Але зрозуміло, чому так відбувається.
По-перше, це різдвяні канікули, на яких перебувають багато політичних діячів й просто активних людей.
По-друге, це звичка до війни проти України, яку веде РФ. До того ж є ілюзія за кордоном, що з Росією можна домовитися — коштом України чи по-іншому.
По-третє, міжнародні інституції на кшталт ООН реагують так, як і раніше, очікувано. Ця інституційна неспроможність пояснюється тим, що організації створювали за інших умов. Це певним чином стосується й НАТО, яке захищало західний світ від СРСР у часи Холодної війни. Зараз Альянс також певним чином виконує свої завдання, але повного переформатування так і не відбулося.
Дмитро Левусь: Я нещодавно говорив з латвійцями, і у них зараз знову зменшилося відчуття захищеності. Тобто вони усвідомлюють, що вони на передньому краї.
Загалом питання захищеності в лексиконі присутнє, але про нього не надто говорять, воно свідомо відходить на другий план. І це момент, на якому паразитує Росія, це кримінальний шантаж: «Бачите, будете підтримувати Україну, і де ваша безпека? Її немає». Особливо замисляться ті, хто живе на сході Польщі чи в країнах Балтії.
Але, мабуть, ця небезпека помітна на Заході, бо останні пару місяців і канцлер Німеччини Шольц говорив про необхідність підтримки України, й були німецькі пакети допомоги. Були й слова начальника штабу армії Нідерландів про необхідність готуватись його країні до війни. Це, по-перше, реакція на персонажів на кшталт Орбана, які говорять, що необхідно домовлятися і за будь-що припиняти війну.
Такі жорсткі слова, можливо, повертають тверезість мислення й інтегрують західні країни в той простір, у якому живуть мешканці східних воєводств Польщі, які розуміють, що може прилетіти.
Дмитро Левусь: Польща вже веде дискусію щодо російської ракети. Реакція Польщі на офіційному рівні однозначна — це російська ракета. Як на мене, це хоч протокольний, але дзвінок до НАТО. Проте розмови про це, як на мене, все ж таки недостатні, тому що мало б бути застосування четвертої та п’ятої статті Статуту Альянсу. Але Польща реагувала так, бо відомо що НАТО в цьому випадку статті застосовувати не буде.
Можливо, буде продовження дискусій й тиску на Росію на міжнародних майданчиках, але це вища межа конкретної ситуації.
Читайте також: Ракета у повітряному просторі Польщі: росіяни вимагають «конкретних доказів»
Дмитро Левусь: Часто критикують Україну, навіть у внутрішніх дискусіях, що ми надто емоційні, й через це втомлюються партнери. Ми маємо демонструвати емоції, викликати співчуття. Адже це те, що допомогло Україні у 2022 році мобілізувати світ на свою підтримку. Я гадаю, це має бути на всіх рівнях: від президента до неформальної дипломатії (громадські організації, експертне товариство).
Але також варто виводити в розуміння злочинність Росії як такої. Раніше вистачало однієї емоції, а зараз ми маємо говорити про те, що конкретно РФ порушила, які норми міжнародного гуманітарного права. І насправді напрацьовано достатньо багато інформації: і про депортацію дітей, і про ставлення до військовополонених, і про геноцид українців загалом. Ми маємо весь час про це говорити. Я думаю, що втоми від цього не буде, тим більше якщо ми виводимо це в правову площину. Також, якщо держава повертається до ідеї формування міжнародного трибуналу, то такий напрямок роботи був би правильним.
Читайте також: Вибухи лунали через кожні 15-20 хвилин, у незачинених укриттях не вистачало місць — журналістка про обстріл Конотопа
Як повідомлялося, вночі та вранці 29 грудня російські окупанти завдали масованого удару по Україну. Під ударами опинилися найбільші міста країни: Київ, Дніпро, Одеса, Львів, Харків, Запоріжжя. Усюди є жертви, постраждалі та руйнування.
Сили та засоби Повітряних сил, у взаємодії із підрозділами Сил оборони України, знищили 114 повітряних цілей.
Вдень 30 грудня у КМВА повідомили, що кількість загиблих через російську атаку на Київ зросла до 16. Раніше мер Києва Віталій Кличко повідомив, що 32 людини постраждали. Наразі 17 із них перебувають у стаціонарах медзакладів столиці.
У Запоріжжі кількість загиблих внаслідок російського ракетного удару вранці 29 грудня зросла до дев’ятьох, 30 грудня у місті оголошено День жалоби. Також у скорботі Одеса й Дніпро, де росіяни вбили десятьох цивільних мешканців. Про жалобу у Запоріжжі повідомили секретар міської ради Анатолій Куртєв і голова Запорізької ОВА Юрій Малашко.
Президент Володимир Зеленський підсумував, що загалом через російську атаку постраждало майже 120 міст і сіл. Постраждало 159 людей, серед яких, станом на 14:30 30 грудня, 39 загиблих.
Як повідомлялося, Генштаб Польщі 29 грудня заявив, що повітряний простір країни порушила російська ракета. Польські військові з’ясували, що ракета залетіла на 40 кілометрів углиб Польщі й через три хвилини повернулась в Україну. Після інциденту до МЗС Польщі викликали для пояснень тимчасового повіреного Росії. Москва не збирається надавати пояснення щодо російської ракети у повітряному просторі Польщі, доки їй не нададуть «конкретні докази».
Як повідомив британський міністр оборони Великої Британії Грант Шеппс, Велика Британія передасть Україні сотні ракет протиповітряної оборони. Рішення щодо посилення ППО оголосили на тлі масованої повітряної атаки РФ на територію України.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі