Києво-Печерська лавра: історико-економічний та військовий вимір

Про історію Києво-Печерської лаври розповів Кирило Галушко, кандидат історичних наук, координатор громадського просвітницького проєкту «LIKBEZ. Історичний фронт». 

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Кирило Галушко

Києво-Печерська лавра: історико-економічний та військовий вимір
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/01/hr_marafon_v-2023-01-17_galushko1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/01/hr_marafon_v-2023-01-17_galushko1.mp3
Києво-Печерська лавра: історико-економічний та військовий вимір
0:00
/
0:00

КирилоГалушко: Києво-Печерська лавра — це не лише святе місце. Вона була гуртом подвижників у різні історичні часи. Від кінця правління Ярослава Мудрого, коли вона не мала статусу лаври, була оселею відлюдників. Це був початок чернецтва Русі-України. У Лаврі збиралися люди, які мали хорошу освіту, духовний авторитет, просували українську духовність. Вони мали великий суспільний вплив.

Протягом поколінь гурт людей Києво-Печерської лаври, які просували культуру та освіту, мали багато страждань і здобутків, стали віддзеркаленням історії Києва, Русі-України. У Лаврі діяла школа, друкарня. За часів Петра Могили, який починав свою церковну кар’єру у Києво-Печерській лаврі, у нас з’явився Києво-Могилянський колегіум, який став академією.

  • Передовсім Лавра — це не архітектурний комплекс, хоч і є спадщиною ЮНЕСКО. Це гурт людей, які протягом століть створювали українську духовність.

Читайте також: Історичне різдвяне богослужіння ПЦУ в Успенському соборі Лаври (Фоторепортаж)


Києво-Печерська лавра в економіці та обороні минулих століть

Кирило Галушко: Києво-Печерська лавра у 19 ст. об’єднувала містечка та села, була економічною одиницею. Прочани з Російської імперії рухалися у Київ. Вона тривалий час не підлягала Києву. Місто було в одній частині сучасного центру (спочатку Поділ, а потім верхнє місто, де Хрещатик). Печерськ був окремою індустрією, зокрема і військовою за часів Російської імперії. Це був і монастир і величезна фортеця. У 19 ст. Лавра стала найбільшою фортецею у Європі. Лаврські ченці були доволі бойовими.

Якщо говорити про намагання Лаври розширити територію, були суперечки з військовими, які коли будували Нову Печерську фортецю, розселили 950 садиб. Це було лаврське містечко. Однак тоді військовий пріоритет переважав церковний. Тому весь київський Печерськ був військово-ідеологічною структурою, яка поєднувала фортецю (шедевр військово-інженерної архітектури) і монастир, як величезне економічне обійстя. Тут були осередки українського руху та «русского мира», величезна російська військова присутність.

  • Київ весь час був фортецею, орієнтованою на боротьбу з ворогами. Це була ключова стратегічна точка Російської імперії на південному заході, яка за своїм значенням переважала будь-які фортеці, які були безпосередньо на кордоні.

 Читайте також: На Галичині люди налаштовані на повернення Почаївської лаври у лоно української церкви — Тарас Стецьків


Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS