31 липня Міністерство торгівлі Китаю повідомило, що їхня країна з 1 вересня обмежує експорт дронів вагою понад сім кілограмів та тривалістю польоту понад 30 хвилин. Обмеження на експорт вводить також на двигуни для дронів, лазерні, антидронові системи та системи зв’язку.
У відомстві зазначили, що вводять обмеження з міркувань захисту національної безпеки та інтересів. Міністерство торгівлі Китаю звернуло увагу на зростання застосування цивільних безпілотників у воєнних цілях.
Говоримо про це зі співзасновницею громадської організації Razom for Ukraine і засновницею благодійного фонду Dignitas Любов’ю Шипович.
Любов Шипович: З першого вересня Китай змінює експортне законодавство, але деякі експортні обмеження вже діють. Ми отримуємо інформацію від європейських дилерів про те, що їм прямо заборонили продавати безпілотники в Україну, тому що в нас йде війна. Також серйозно обмежують кількість дронів, які будуть продавати європейським дилерам.
До того ж Китай обмежує вивезення з країни безпілотників, які, за міжнародним законодавством, кваліфікують як дрони подвійного призначення. Вони мають тепловізійні камери, більшу тривалість польоту, кращий супротив вітру тощо.
Читайте також: Дрони, які забезпечують «бавовну»: про перспективи виробництва БПЛА в Україні
Любов Шипович: Обмеження експорту дронів Китаєм критично ускладнить ситуацію на фронті. Думаю, результат цього ми побачимо за кілька місяців, коли ми втрачатимемо закуплені раніше безпілотники.
Під величезним ризиком перша лінія фронту, де DJI Mavic 3 є найпопулярнішим розвідувальним дроном. Я думаю, що це дуже позначиться на ЗСУ, особливо на початковій, першій розвідці. Це позначиться й на наступальних діях, де також використовують розвідувальні дрони. За допомогою них моніторять ворога, коригують артилерію, проводять нічну розвідку.
Я дуже сподіваюся, що наша «Армія дронів» активно закуповує все, що можна купити перед тим, як в дію увійдуть обмеження Китаю. Це дасть нам люфт часу на пошук іншого рішення. Адже швидко замінити дешевий китайський DJI Mavic 3 неможливо.
У світі є альтернативи на вищезгадані дрони, але вони значно дорожчі. DJI Mavic 3 набув популярності, адже він коштує 2-2,5 тис. доларів і є найкращим у цьому сегменті. Світові аналоги цьому дрону ближчі до військового застосування, а їхня цінова планка починається від 15 до 20 тис. доларів. Тобто за той самий ресурс можна купити значно менше дронів.
В Україні настільки довга лінія розмежування, що, за приблизними підрахунками, нам потрібно близько 20 тис. дронів одночасно. А коли їх втрачаємо, то треба поновлювати.
Через те, що Міноборони досі не займається безпілотниками цього класу, то це все лягає на благодійні фонди, ініціативи, окремих волонтерів, військових.
Любов Шипович: Є підтверджені факти запуску заводу в Татарстані з виробництва дронів «Герань» — аналогів іранських Shahed. З того, що оголосили публічно, там виробляють сотні безпілотників у місяць. До того ж вже є свідчення про те, що ворог навчився об’єднувати ці дрони в рої. Потенційні сотні апаратів, які летять роєм на наші міста.
Читайте також: Росія вже виробляє власні дрони й хоче позбутися залежності від Ірану — британська розвідка
Якщо порівнювати з минулою зимою, то ми можемо прогнозувати, що безпілотники будуть летіти на об’єкти нашої енергетичної інфраструктури, яка не зовсім оговталася від ударів попередньої зими. Тому зараз, окрім свого виробництва, треба думати й про протидію російським дронам та посилення ППО в тилових містах.
У цьому випадку ми можемо звертатися лише до наших країн-партнерів щодо збільшення кількості систем ППО, забезпечення їх достатньою кількістю ракет, посилення методів радіоелектронної боротьби.
Також нам треба вкладатися в антидронову боротьбу на лінії фронту. Окрім наших дронів, які летять у бік ворога, є російські дрони, які летять на наших військових.
Тому нам потрібно оберігати техніку, якою ми воюємо. Немає сенсу просити в партнерів дорогі танки, якщо вони будуть горіти від дешевих FPV дронів. Ми обов’язково маємо думати про захист від ворожих безпілотників на першій лінії фронту: про антидронові рушниці, окопний РЕБ, великі станції радіоелектронної боротьби, станції радіоелектронної розвідки.
Читайте також: Ми називали російсько-українську війну «протистоянням артилерій», але зараз — це війна дронів — військовий експерт
Нагадаємо, російські окупаційні війська близько 11:30 ранку 19 серпня влучили по центру Чернігова балістичною ракетою. Унаслідок атаки постраждала 181 людина (станом на 21 серпня), семеро людей загинули, зокрема 6-річна дівчинка.
Унаслідок влучання російської ракети знищена будівля Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка, пошкоджена також П’ятницька церква.
Росія завдала ракетного удару по драмтеатру в центрі Чернігова, коли там проводився зліт виробників дронів та навчальних шкіл з аеророзвідки у рамках демо дня «Люті пташки». За попередніми даними, точне місце проведення знали лише учасники заходу. Російські пропагандисти заявили, що метою удару в Чернігові був «збір військових фахівців ЗСУ з бойових дронів».
Також нагадаємо, що керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк 14 серпня повідомила, що РФ намагається налагодити у себе виробництво безпілотників, оскільки побоюється, що санкції щодо Ірану можуть призупинити постачання. Того ж дня президент Володимир Зеленський заявив, що виробництво українських безпілотників і постачання дронів від іноземних партнерів має зростати. Наразі зарано говорити, що для цього роблять усе необхідне.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS