Денис Кочубей: Майже в кожному місті, де зараз представлений осередок «Я — Маріуполь», на головних площах міст або перед театрами проводиться акція вшанування пам’яті тих, хто загинув рік тому у Маріупольському драмтеатрі. Викладаються написи «Діти» з лампадок. Це робиться для того, щоб нагадати світові про цю трагедію. Щоб привернути увагу до Маріуполя та злочину, який скоїла і коїть російська армія.
Денис Кочубей: За декілька днів до авіаудару на театр люди спеціально російською мовою величезними літерами, щоб було видно пілотам літаків, написали «Дети». Це не зупинило російського льотчика, який ту бомбу все ж таки скинув. За свідченнями людей, які там перебували, у пікові моменти в театрі знаходилося понад 2 тисячі осіб. Коли росіяни відкрили виїзд з міста, у людей з’явилася можливість евакуюватися і вони нею користалися. Тому кількість людей в театрі почала знижуватися. На момент 16 березня 2022 року в драмтеатрі перебувало понад 1000 осіб: жінки, діти, люди похилого віку.
Цинізм рашистів в тому, що цей театр був заснований в радянські часи як російський драматичний. До 2018 року основною мовою репертуару була російська. Напис «Дети» був російською. Люди, які прийшли під гаслом «врятувати російськомовних», нищили всіх. Їм неважливо які українці: російськомовні чи україномовні. Росіяни прийшли нищити українців. Це ми побачили на прикладі Маріупольського драматичного театру.
Денис Кочубей: Зараз важливо довести справу до кінця і встановити справедливість. Ми дуже вдячні тим інституціям, які працюють над тим, щоб накопичити фактаж для подальшої роботи над цією справою. Злочинці мають понести покарання. Ті люди, які віддавали накази. Ті, хто скоїли випустили бомбу. Всі.
Маріупольська міська рада з міжнародними організаціями буде запускати проєкт щодо встановлення жертв зокрема і під час цього нальоту. Дуже багато вже зібрано інформації та свідчень. Будемо намагатися встановити кількість загиблих. Це важка справа. Ще й тому, що доступу до місця скоєння злочину ми не маємо. Окупація триває. Крім того, на жаль, росіяни вже зробили зачистку місця злочину. Центральна частина театру (саме та, на яку було скинуто бомбу) вже розібрана. Росіяни навіть повідомляли, що знайшли під завалами кілька трупів. Але не може бути там кілька трупів. Свідки, яким вдалося вижити, говорять про сотні загиблих. А ті маріупольці, які залишилися в місті, повідомляли нам, що місто в травні-червні і липні мало запах розкладу тіл. І це був запах смерті. Так люди описували атмосферу у місті.
Читайте також: «Зустрінемось на Драмі»: радіофільм про Маріупольський драмтеатр
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS