Ми запитали у заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука.
Денис Марчук: Про це активно почали вести дискусії, починаючи з нового року. Зокрема, були заяви і як профільних міністрів низки країні, і звернення прем’єр-міністрів до Європейської комісії з проханням переглянути програму «Без мит і без квот», яка запущена з 2022-го року. Але все знаходило певного порозуміння, відбувався діалог і Брюссель запевняв Україну, що ніяких змін не буде відбуватися, всі розуміють обставини, через які ми змушені активніше діяти через «коридори солідарності». А вони є стратегічно важливим напрямком для здійснення експорту українського збіжжя як до ЄС, так і до третіх країн.
Якщо подивитися на контекст цієї проблеми, то для нас він має глобальний характер в закритті транзиту, що зробила польська сторона, тому що ми активно використовували їхню портову інфраструктуру. Оця незрозуміла позиція, чому заборонений саме транзит, сьогодні найбільше викликає занепокоєння. Ми маємо заяви з Європейської комісії, яка засуджує одноосібні рішення, які припиняють будь-які можливості здійснення експорту, тому що ці країни як Болгарія, Румунія, Словаччина чи Польща по факту є східними кордонами європейської зони, і одноосібно приймати рішення про заборону того чи іншого товару можуть. Тому, сподіваємося, що буде ця юридична оцінка таким діям і транзит буде зберігатися.
Інакше ми матимемо складну ситуацію для наших виробників, які цілий рік у війні, цілий рік продають свою продукцію фактично у збиток, тому що дуже дорога логістика. Це дуже серйозний удар.
Читайте також: Україна і Польща домовилися відновити транзит українського зерна
Денис Марчук: Зараз ми поставили задачу, щоб наші юристи більш досконало вивчили питання у законодавчому напрямку — які статті порушені у зоні торговельних відносин. Хочу зазначити, що правових підстав, коли забороняється експорт у ті чи інші країни, наразі немає. Ці підстави можуть виникати, коли та чи інша продукція несе шкоду або пряму загрозу життю людей на ті території, куди ця продукція рухається. Явно, що українське збіжжя, яке багато років нормально експортується, є у світі на нього попит, раптово стало таким небезпечним. На це і не посилаються поляки, тому потрібно вивчити правові підстави.
Денис Марчук: Ми пішли на ці компроміси. Ще тиждень тому, коли відбулися зустрічі на рівні міністрів аграрної політики, а перед цим зустріч на рівні президентів України та Польщі, фактично знайшли формулу, як розв’язати проблему, яка виникла через повстання польських фермерів. Було озвучено, що ми готові взяти на себе певні зобов’язання зі зменшенням імпорту в середину країни, натомість ми хочемо бачити гарантії транзиту цією територією. Ще напередодні Великодня мав бути підписаний меморандум з усіма позиціями, де є позиція двох країн, яка задовольняла всіх. Але в суботу після з’їзду партії «Право і справедливість» вийшло таке рішення, яке поставило всіх у незручну ситуацію.
Україна — держава, яка активно боронить Європейський Союз від продовження дій агресора у сторону Заходу, яка віддає людські життя за принципи суверенності й демократії. Наші фермери працюють рік у збиток, але знаходять у собі сили допомагати Збройним силам України, а товаровиробники на деокупованих територіях підриваються від російських мін. Які ще мають бути компроміси з боку нашої держави?
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS