Митники, БЕБ, СБУ на митниці — монгольське іго, яке треба розігнати — нардеп Ярослав Железняк

«Наша мета — податкова без податківців, митниця без митників. Автоматичні цифрові процедури. Україні потрібен новий податковий договір між державою і суспільством, реальна легалізація майна. Але коли Україна переможе, зниження податків має означати підвищену податкову сумлінність», — сказав президент України під час виступу в Верховній Раді 27 червня.

Ярослав Железняк: Мова йшла про те, щоб оцифрувати державні сервіси. Зростає кількість скарг від бізнесу. Але ці звернення зараз у більшості — щодо правоохоронців. Тому якщо президент хоче допомогти бізнесу, треба продовжувати фразу так: «податкова без податківців, митниця без митників, СБУ без СБУшників, Нацполіція без поліцейських, Офіс президента без тих, хто тільки сидить там і думає, як вкрасти щось, що рухається» тощо.

Ідею з реформою «10-10-10» ніхто навіть не готував. Там палець об палець не вдарили, щоб щось зробити. Це виключно піар однієї особи, Ростислава Шурми, який хотів бути прем’єром і вирішив чомусь кинути це в інфопростір. У президентській фракції може 1 чи 2 людини хоч щось про це говорять. Президент прямо сказав: «Податки будемо зменшувати, коли будемо фінансувати інші країни». На жаль, ми розуміємо, що стан економіки зараз і після війни не стане кращим. Також Зеленський додав, що він за зниження ставки, але точно не зараз. (Податкова реформа «10-10-10» передбачала зниження ключових ставок податків. Пропонувалося знизити до 10% податок на додану вартість, який зараз становить 20%, та податок на доходи фізосіб (ПДФО) із поточних 18%. Податок на прибуток підприємств також хотіли зменшити із 18% до 10%, а в середньостроковій перспективі і зовсім відмовитися від нього. Натомість пропозиція включала введення податку на виведений за кордон капітал — 10-15% — прим. ред.).


Слухайте також: Як Державна податкова служба блокує роботу українського бізнесу?


Перевірки та збільшення тиску правоохоронних органів

Ярослав Железняк: Мораторій на перевірки діє. Для більшості бізнесу, крім підакцизних: тютюн, алкоголь, паливо, гральний бізнес, платіжні послуги. Це те, що точно можна перевірити. І це треба робити, щоб не було нелегального.

А є такі приклади, з якими складно. Відбувається збільшення тиску правоохоронної системи на бізнес, і про це говорять ледь не в кожній компанії. Тобто правоохоронці втручаються в економіку. Тиск поширюється й на «білі» компанії, які працюють прозоро та сплачують податки.

Наприклад, кейс «Мультиплекс». Після цього можна всіх просто брати і виганяти з посад. Бажано з країни. (Йдеться про те, що Бюро економічної безпеки відкрило кримінальну справу проти мережі кінотеатрів «Мультиплекс» через те, що вона невчасно сплатила ЄСВ. Насправді компанія «М-Кіно», що володіє мережею кінотеатрів «Мультиплекс», просто скористалася правом на розстрочку при виплаті ЄСВ. Таку можливість торік бізнесу надавала Верховна Рада. Загалом за минулий рік компанія сплатила 20 млн гривень ЄСВ. З цієї суми 800 000 гривень (5%) могли вважатися боргом, який був погашений у березні 2023 року — прим.ред.).

Кейсів тиску правоохоронців на бізнес стало дуже багато. Тому адекватна частина депутатського корпусу та людей з бізнесу почали бити в тривогу. Ми йдемо до поганого сценарію. Ми йдемо до монополізації силових структур і повного їхнього контролю над всіма сферами бізнесу. Добре, що президенту це донесли.

Митниця і претензії до неї

Ярослав Железняк: Претензія до митниці дуже проста — там вкрали за минулий рік понад 100 млрд гривень. Конкретні люди, які були зв’язані з конкретними заступниками Офісу президента, з конкретними правоохоронними структурами вкрали в армії понад 100 млрд гривень.

«Загалом у 2022 році працівники ДБР розслідували 576 кримінальних проваджень щодо злочинів у митній сфері, за результатами повідомлено про підозру 156 особам, а щодо 119 осіб до суду було направлено 110 обвинувальних актів». Дані ДБР.

Ми змогли за останні 3 місяці вигнати заступників, які за це відповідали. Пам’ятаємо про масові звільнення керівництва. Так от, вони скоріше були для піару. Зараз проблема в тому, що система глобально не змінилася. Так, вони почали виконувати план. Але на митному пості як і раніше стоїть СБУшник, ДБРовець, БЕБовець, іноді поруч Нацполіція і Прокуратура. Ціле монгольське іго, яке треба розігнати. Їм немає що там робити, вони не зупиняють корупцію, вони крадуть.

  • Чи допоможе цифровізація? Чи вірю я, що в установі, в якій за 3 роки 7 разів змінився керівник, може зараз щось швидко стати добре? Ні, не вірю.

Уряд вже 2 роки не контролює жодного питання по митниці. Це питання контролюють Офіс президента та силові структури. Тому вони можуть 10050 стратегій написати, але це жодним чином не пов’язано з реальністю. Це не вирішить глобальної проблеми. А вона така: у нас немає керівника, який не дозволить красти й сам цього робити не буде. Інших реформ у мене для цього немає.

Наш законопроєкт про податкову може розв’язати цю проблему. Він про визначення незалежного, адекватного, «прозорого» керівника. Це можна зробити лише одним чином. Прикладом є те, як ми обрали очільників антикорупційних органів (НАБУ, САП, НАЗК). А от протилежним прикладом — як робити не треба — є конкурс по АРМІ. Це якійсь треш. Треба взагалі заборонити таке шоу проводити. Ми на це ще і гроші держави витрачаємо.

Підняття зарплат — ефективний запобіжник корупції?

Ярослав Железняк: Навіть величезні зарплатні не є запобіжником того, що людина може взяти хабар. Запобіжником в цьому випадку є НАБУ, яке може за це посадити. А сподіватися на те, що якийсь митник буде чесним в день і в ніч, взимку і влітку, в дощ і в град, стояти за 10 доларів в день на митному пості — не розумно. Бо у нього тільки квартира в 20 тисяч на місяць обходиться.

Зарплати мають бути підвищені. Економічно вигідно це зробити. Бо витрати на митницю менші, ніж те, що там крадуть. Нам треба, щоб брали тільки зарплату. Без хабарів. І тут якраз питання про доброчесність, контроль, роботу антикорупційних структур і керівництва.


Читайте також: Після падіння економіка вийшла на плато, але для розвитку потрібний поштовх — економічна екпертка


Нагадаємо, Кабмін 1 лютого 2023 року звільнив керівний склад митниці. Звільнені: в.о. Демченко та його заступники Щуцький та Черкаський.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в Україні проводять цифровізацію в різних сферах для запобігання корупції. За його словами, у найближчих планах цифровізація на митниці. Про це він розповів  на конференції з питань відновлення України в швейцарському Лугано.

«Митниця — корупційна чорна діра. Наші проблеми мають прізвище, ім’я, по батькові. Це конкретні люди, на конкретних посадах. За останні 3 роки Державна митна служба України отримує вже сьомого керівника. Але з кожною кадровою перестановкою мало що змінюється», — розповідав в ефірі Громадського радіо нардеп Ярослав Железняк.

Митна служба з метою запобігання та протидії корупції пропонує повідомити щодо можливих корупційних правопорушень за допомогою онлайн форми на їхньому офіційному сайті.

Раніше повідомлялося, що США запустили гарячу лінію для конфіденційних повідомлень про корупцію в Україні.

Нагадаємо, Служба безпеки України затримала начальника підрозділу митного посту Одеської митниці. За даними силовиків, затриманий причетний до корупційної схеми, за якою від бізнесменів, які імпортували товари в Україну, вимагали хабарі за безперешкодне оформлення вантажів.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Теги: