Ілюстративне фото: REUTERS
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає запровадження санкцій проти виробників зброї із Росії та Білорусі строком на 50 років. Відповідний проєкт закону опублікували на сайті парламенту 20 листопада.
Говоримо про це з керівником аналітичного напряму мережі АНТС Іллею Несходовським.
Олена Новікова: Чому президент увів санкції на 50 років, а не назавжди?
Ілля Несходовський: Назавжди санкції вводять дуже рідко. Це тому, що їх можна буде продовжити, і вони триватимуть ще десятки років. Тобто можна буде досягнути певного ефекту.
Як би ми зараз це не сприймали, але через 100 років ситуація може змінитися. Може статися так, що Білорусі та Росії вже не буде, а з новоутвореннями на території цих країн можна буде співпрацювати. Тому введення санкцій на 50 років я вважаю достатньо обґрунтованим.
Щодо механізмів реалізації, то це добре, що їх оголошують, але дуже важливо забезпечити належну реалізацію. Тому тут важливим є введення і санкцій, і відповідальності за їх обхід, і розслідування обходу. Щоб не було так, що певна компанія в Грузії чи Вірменії купує щось, а потім перепродає в Росію.
Якщо ми хочемо запровадити потужну санкційну політику стосовно агресора, то ми маємо будувати те, що існує в США, — відповідну інституцію, яка б слідкувала за тим, щоб санкції не обходили. Цей орган має слідкувати, наприклад, за товарами подвійного призначення, щоб ті через неправомірні ланцюжки постачання (наприклад, через Європу) не потрапляли в Росію.
Також санкції повинні бути належним чином прописані. Наприклад, ми дуже часто забуваємо про відповідальність за їхній обхід. Якщо це не прописано, а якась третя країна продовжує обходити обмеження, то що в цьому випадкові робить Україна? Висловлює якесь занепокоєння? Чи все ж таки у нас будуть певні важелі економічного або іншого характеру для того, щоб забезпечити відповідну реалізацію санкцій і покарання тих, хто їх обходить? Цей момент також важливий. Тобто наказ це далеко не все, що має бути.
Читайте також: Зеленський затвердив санкції проти Азарова та Табачника
15 листопада високий представник ЄС Жозеп Боррель разом із Єврокомісією представив пропозиції щодо застосування 12-го пакета санкцій проти Росії.
Пакет міститиме додаткові обмежувальні заходи проти фізичних осіб, додаткові економічні санкції та заходи із запобігання обминанню європейських санкцій за участю третіх країн. Серед іншого, пропозиції передбачають запровадження більш жорстких правил щодо обмеження граничної ціни на російську нафту.
Ілля Несходовський: У контексті 12 пакету санкцій ЄС проти Росії дуже часто згадують введення непрямої заборони на імпорт російських алмазів. Як на мене, то щодо цього трохи перебільшують той негативний вплив, який буде. Адже алмази складно відстежувати. Тобто дуже складно зробити відповідний механізм для того, щоб не видавалося, що ця сировина має іншу країну походження. Також є питання об’єму: алмази легко перевозити навіть літаком. До того ж існує не тільки європейський ринок алмазів, а й інші ринки, на яких можна здійснювати відповідну торгівлю. Тобто ще подивимося, як це реалізують, і як це буде на практиці. Але дати якісь конкретні механізми для того, щоб це повноцінно діяло, я не можу.
Але це добре, що зроблений такий важливий крок, як зрушення священної алмазної корови. Бо наступним кроком ми будемо однозначно наголошувати на розриві будь-яких ділових стосунків з «Росатомом» і на припиненні підтримки проєктів, які він реалізовує. Тому певний процес іде.
Також у пакеті є дуже непоганий перелік тих санкцій, які стосуються обмеження цін на нафту. Так, непостачання певних технологій в Росію є важливим елементом, який не дасть їй можливість розвиватися, ремонтувати своє обладнання, підтримувати роботоздатність підприємств, випускати високоточну зброю тощо. Але до того ж важливою є нафта.
Саме висока ціна на нафту дала можливість Росії заробити величезну суму грошей у 2022 році — понад 100 мільярдів доларів. До того ж обмеження по них були максимальними. Ми пам’ятаємо, що в першому кварталі дефіцит бюджету РФ перевищив річний рівень, а потім були різноманітні маніпуляції, тиск тощо, щоб утримати цей дефіцит. Росія зараз створює ілюзії певної стабільності для світу, але в них в країні серйозні проблеми. Там, як і в часи Радянського Союзу, малюють певні цифри для того, щоб показати ніби нема падіння, а є зростання. Це не відповідає дійсності.
По нафті — найбільший удар. І дуже погано, що останні три місяці ми спостерігаємо перевищення ціни, по якій Росія продає свою сировину на міжнародні ринки. Тобто вона вибудувала різні схеми, й нам необхідно на це реагувати. США, наприклад, почали розслідування проти ста суден, які перевозили підсанкційну російську нафту. Європа також має натиснути на своїх членів, зокрема на Грецію, яка забезпечує перевезення такої сировини. Тому в новому пакеті санкцій ЄС якраз і вводять інструменти, щоб впливати на порушників санкційного режиму щодо «чорного золота».
Читайте також: Обмеження закупівлі діамантів із РФ — головний елемент наступного пакета санкцій — Климпуш-Цинцадзе
Нагадаємо, Словаччина виступила проти включення ядерного палива для АЕС до 12-го пакету антиросійських санкцій Європейського Союзу.
З початку російського військового вторгнення ЄС вже застосував проти Росії 11 пакетів індивідуальних та секторальних економічних санкцій, які є складовою стратегії ЄС щодо обмеження здатності Кремля фінансувати свою «машину війни», вести агресивну політику проти сусідів та вести загарбницьку війну, у порушення головних принципів Хартії ООН.
11 пакет обмежувальних заходів проти Росії ЄС затвердив 23 червня 2023 року. Обмеження, серед іншого, були спрямовані на запобігання обходу санкцій. Також пакет посилював обмеження на експорт у РФ автомобілів, забороняв експорт пневматичної та газової зброї. Санкції встановлювали, що до портів Євросоюзу не можна заходити суднам, які порушили правила нафтового ембарго або відключили систему геолокації.
2 листопада Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США оголосило про масштабний пакет санкцій проти 130 фізичних та юридичних осіб, які допомагають Росії постачати технології для військового виробництва.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі