Нам ще до 24 лютого було зрозуміло, що Росія хоче знищити не тільки Україну як державу, а і її самоідентичність — Олексій Кляшторний

Як в умовах повномасштабної війни працює Координаційна рада з захисту української мови і культури? Розповідає Олексій Кляшторний, її провідник.

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Олексій Кляшторний

Нам ще до 24 лютого було зрозуміло, що Росія хоче знищити не тільки Україну як державу, а і її самоідентичність — Олексій Кляшторний
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/01/hr_marafon_v-2023-01-09_kliashtornyy.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/01/hr_marafon_v-2023-01-09_kliashtornyy.mp3
Нам ще до 24 лютого було зрозуміло, що Росія хоче знищити не тільки Україну як державу, а і її самоідентичність — Олексій Кляшторний
0:00
/
0:00

Олексій Кляшторний: За останні 10 місяців робота Координаційної ради з захисту української мови і культури (КРЗУМІК), на жаль, на порядок послабилася. Причина дуже проста — більшість наших активістів пішли захищати Україну. Це не могло не призвести до істотного зменшення нашої активності з питань захисту мови та культури. Деяка кількість людей залишилася. Ми працюємо, але наші зусилля зараз головним чином докладаються до допомоги фронту.

Для нас ще до початку війни було зрозуміло, що Росія хоче знищити не тільки Україну як державу, а й культурні спадщину та надбання. Зараз це стало очевидним для всіх. Росіяни публічно спалюють українські книжки на окупованих територіях, зносять пам’ятники, змушують наших дітей навчатися за російськими програмами. Це тотальна, дуже жорстка зачистка будь-якої можливості функціонування української мови та культури.


Слухайте також: Колядки, щедрівки та вертеп закликають визнати національною культурною спадщиною: чи це можливо?


До чого призвела російська пропаганда?

Олексій Кляшторний: З 2014 року Росія провела дуже багато пропагандистської роботи. Так, певна частина українського населення на давно окупованих територіях (Донбас, до прикладу) тепер сильно підвладна російському впливу. Це проблема. Можливо, після нашої перемоги тим теориторіям необхідно надати якогось особливого статусу. Звісно, частина людей «випарується» самостійно. Але тим не менше будуть величезні проблеми з роботою на деокупованих територіях. Як їх повернути зі стану «Мордору» безболісно? Складно сказати. Точно будуть прийматися не тривіальні рішення.

Я виступаю проти мови ненависті у відношенні до московитів. Нам не треба переймати подібний градус знелюднення та паплюження, як роблять це росіяни. Нам не треба ставати такими, як російські пропагандисти на службі Кремлівської влади. Це моя точка зору.


Читайте також: Боротьба з РПЦ — складова процесу деколонізації України — кандидат історичних наук


Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS