Планування наших міст було спрямоване на контакти з Росією — архітекторка Анна Кирій

У яких помешканнях ми живемо, які їх його варто будувати? Пояснила архітекторка, заступниця голови Архітектурної палати України Анна Кирій.

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Анна Кирій

Планування наших міст було спрямоване на контакти з Росією — архітекторка Анна Кирій
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/01/hr_marafon_v-2023-01-23_kirii1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/01/hr_marafon_v-2023-01-23_kirii1.mp3
Планування наших міст було спрямоване на контакти з Росією — архітекторка Анна Кирій
0:00
/
0:00

Анна Кирій:  Транспортні коридори, дороги, логістика — це усе про бізнес, економіку. Логістика була орієнтована переважно на контакти з Росією. У нас була вісь «схід-захід». Зараз говоримо про те, що вона має бути «північ-південь». Ці осі є й смисловими, сенсовими й економічними. Уздовж таких транспортних коридорів розвиваються міста й економіка. Там, де фінансові ресурси, розвиваються міста.

Зараз кожен населений пункт має розуміти, чим зароблятиме гроші. Війна принесла величезні руйнування для промисловості. Можна казати, що ми усе відбудуємо. І нам тепер треба переосмислити ці міста, подумати, чи потрібна нам промисловість, яка не давала дихати людям, наприклад, у Маріуполі.

  • Варто реально уже зараз  планувати загальну генеральну схему, де Україна є частиною ЄС, а не попередніх недоутворень

Слухайте також: Закон про реформу містобудування ухвалили під безпрецедентним тиском ОПУ — Садовий


Маємо розуміти, що повинні будувати для миру, а не для війни

Анна Кирій: Ми можемо вдатися до досвіду Ізраїлю і будувати квартири з бункерами. Але навряд чи вони захистять від прямого удару ракети. Досвід будинку у Дніпрі та інших містах про це свідчить. Звичайний підвал не завжди є сховищем.

Укриття мають бути спеціалізованими. Вони є дорогими спорудами. Такі укриття мають зводити державним чи муніципальним коштом. У них має бути окрема система вентиляції, евакуаційні виходи. Потрібні складніші рішення. Одночасно варто думати, як такі споруди використовуватимуть у мирний час. Маємо розуміти, що повинні будувати для миру, а не для війни.

Ми часто беремо участь у різних дискусіях, платформах щодо забудови міст. Маємо Меморандум з Асоціацією міст України.

  • Ніхто з міських голів не звертався до Спілки архітекторів щодо розробки нової  містобудівної документації. Ми відкриті й готові спільно розробляти такі рішення.

Кожне місто має брати на себе ініціативу. Ми маємо експертів, з кожною архітектурною палатою країн Європи та світу ми завжди на зв’язку. Тому готові допомогти експертизою та рішеннями.


Читайте також: Закон про укриття цивільного захисту був потрібен ще 10 років тому — Дорогань


«Потрібно нині переходити до малоповерхової забудови»

Анна Кирій: Нині нам потрібно переходити до малоповерхової забудови. Однак кожне місто має вирішувати за себе. Головне, щоб ці рішення ухвалювали громади. Якби люди не купували квартири у висотних будинках, забудовники б їх не зводили. Доки буде попит на висотки, доти їх будуватимуть. Бо це також економічно вигідно. Як такі споруди впливатимуть на місто, забудовники думають в останню чергу.

  • Питання у взаємодії: не хочете висотний будинок — не купуйте там квартири, тоді забудовники шукатимуть інші рішення. 

Як люди можуть впливати на відновлення, розбудову своїх міст:

  • стежити за генпланами,
  • лобіювати свої інтереси, ходити на громадські слухання,
  • добиватися, щоб у генплані була закладена малоповерхова забудова (якщо там закладена важливість 25-поверхових будинків, то ніхто питати громаду не буде: забудовник зводить, люди купують).

Держава може ухвалювати будівельні норми. Вони регулюють лише окремі рішення. Висотність забудов можна затвердити лише містобудівною документацією. На державному рівні це не може бути затверджене. Це було б насправді не зовсім правильно.


Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS