Нам пояснила адвоката і аналітикиня Української правової консультативної групи, експрокурорка Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора Аліна Павлюк.
Аліна Павлюк: Як на мене, це трошки дивне рішення. По-перше, якщо дивитися на наслідки збройного конфлікту, то ми говоримо про кваліфікацію злочинів як воєнних, і такі кваліфікації будуть масові. Якщо ми говоримо про найтяжчі міжнародні злочини, то потрібно звертати увагу на злочини проти людяності, злочин геноциду, а також злочин агресії.
Для того, щоб довести злочини проти людяності та злочин геноциду, треба дивитися на масовість фактів, наявність певної політики, наявність ознак переслідування певної групи за певними критеріями — тобто це дуже і дуже кропітка робота, щоб довести ці злочини. Але базова правова кваліфікація залишиться — воєнні злочини, і саме від них потрібно буде відштовхуватися.
Читайте також: Злочин геноциду складно довести: те, що ООН його поки не встановила, не означає, що над цим не працюють — Синюк
Чому звертається увага саме на злочин геноциду і чому це зараз важко оцінювати? Бо до такої правової кваліфікації треба дійти, зібравши певні злочини. А зараз лунають заяви наперед. Досить рано ще говорити про такі твердження — чи дійсно є наявність таких фактів на території України. З юридичної точки зору, такі заяви виглядають як досить передчасні.
Аліна Павлюк: Велике питання, чим саме може допомогти JIT у цьому аспекті, бо з того, що робилося за весь минулий рік з моменту створення цієї спільної слідчої групи — це фокус на спілкування з тими громадянами, які виїхали на територію країн Європи і отримання свідчень від них. Але залишаються невирішені питання щодо результатів цієї спільної слідчої групи, оскільки те, що Офіс прокурора МКС доєднався до її складу, говорить про те, що отримані докази можуть передаватися МКС.
Але що робити з іншою інформацією — у межах якої країни будуть розглядатися потенційні судові справи — важко сказати. І чи дійсно буде спроможність у якоїсь країни-учасниці JIT розглядати справи у межах національного законодавства, також велике питання, бо жодна з країн, які доєдналися разом з Україною, не мають практики у межах національного законодавства розгляду подібних злочинів. Тому заяви — це добре, але це поки виглядає як публічні політичні заяви.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS