Що має зробити Україна, аби відбити у Ірану бажання постачати Росії «шахеди»?

Про це ми поговорили з економістом, фінансовим аналітиком Віталієм Шапраном.

«Санкції проти Ірану мають бути більш практичними»

Віталій Шапран: У нашому суспільстві є запит на санкції по відношення до Ірану, тому що всі на собі відчувають ці нічні тривоги, і без іранських дронів вони були б не в таких обсягах, в яких є зараз. Тому президент Зеленський вніс законопроєкт про санкції щодо Ірану, які забороняють роботу з цією країною на 50 років.

Але, я думаю, цим ініціативам потрібно надати більш практичного ефекту, коли країна не тільки заморожує співпрацю, а коли ми можемо отримати зиск від санкцій або від тиску на Іран. Нам  потрібно розглядати розгортання претензійної роботи у міжнародних судах по золотовалютних резервах Центрального банку Ірану, які заморожені з кінця 70-х років. Вони заморожені по всьому світу — і в США, і у Південній Кореї, в Туреччині, в ОАЕ.

• Нам  потрібно розглядати розгортання претензійної роботи у міжнародних судах по золотовалютних резервах Центрального банку Ірану, які заморожені з кінця 70-х років

Насправді ці БПЛА  — це ж не гвинтівка, і не пістолет, які вони продали і які невідомо де і хто використає. Вони надавали своїх інструкторів, і ці інструктори, за свідченнями наших військових і розвідки, були на окупованій території України, готували особовий склад. Тобто вони брали безпосередню участь у конфлікті, надавали зброю, продовжують її надавати й вони мають за це понести відповідальність.

Що Україна має зробити?

Віталій Шапран: Є резерви, які є за межами Ірану, які вже заморожені й на які можна висунути претензії. У нас є посол Ірану в Україні, якого потрібно викликати в МЗС і показати йому, що ми будемо претендувати на ці кошти, якщо постачання зброї не припиниться.

Слухайте також: «Пригожин керує ПВК «Вагнер» номінально»: хто насправді стоїть за цим угрупованням?

Якщо це не припиниться і далі Іран буде постачати ці БПЛА в Росію, то наступним кроком має бути робота Мін’юсту і МЗС у міжнародних судах, подача позовів до Центрального банку Ірану і намагання, щоб ці активи, які вже є замороженими, були списані на користь України.

«Є прецедент, який дає надію на успіх»

Віталій Шапран: Я впевнений, що це вдасться. Чому? 30 березня відбулася дуже цікава подія: Міжнародний суд ООН частково лише задовольнив позов Ірану до США і зобов’язав США виплатити кошти, які вони давали постраждалим від «іранської революції». Але суд у своєму рішенні зазначив, що це не стосується тих коштів, які належать саме Центральному банку Ірану. Тобто вони визнали, що США не зовсім законно конфісковували кошти саме приватних осіб, але те, що конфіскації грошей, які належать державі, законні.

Це рішення від 30 березня відкриває нам можливості не тільки претензійної роботи по Ірану, а й відкриває нам доступ до коштів Центрального банку РФ.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS