facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Скільки б років не минуло, а з 2014-го більше немає відчуття безпеки особистого простору — учасниця донецького Євромайдану

Донецький Євромайдан та акції «Донецьк — це Україна» у 2014 році. Як вони проходили?

Скільки б років не минуло, а з 2014-го більше немає відчуття безпеки особистого простору — учасниця донецького Євромайдану
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Про ці події говорили із організаторкою донецького Євромайдану, комунікаційницею Громадянської мережі ОПОРА Катериною  Жемчужниковою.

Євромайдан у Донецьку

Катерина Жемчужникова: Ми активно стежили за тими подіями, які відбувалися у Києві, і в Донецьку вони теж мали відображення. Бо коли починалися більш активні події у Києві, то в Донецьку ми як активісти Євромайдану теж на собі відчували тиск.

У Донецьку не так багато людей виходило на Майдан, як у Києві, але тих, кого донецька влада змогла вигнати на противагу майданівцям, було відчутно більше. Також  привезили «тітушок» з горлівських спортклубів, які вступали у якісь бійки. Зрештою, це призвело до того, що навіть останній мітинг, який відбувся у межах саме Євромайдану у Донецьку, це був мітинг-реквієм на дев’ятий день після перших розстрілів на Майдані. І це вже був такий мітинг, коли довкола нас стояло кілька тисяч агресивно налаштованих людей, звезених автобусами з бідних маленьких містечок Донеччини та Росії. Вони оточили нашу невелику локацію великим натовпом і всі мали металеві ціпки та дроти. Тобто вони приходили туди, щоб фізично впливати на активістів Майдану.

Це був останній момент, коли міліція тодішня робила вигляд, що вона може розмежувати різні сторони Майдану, і відсторонила цих агресивно налаштованих людей. Вони нас в той день не побили. Це був останній день, коли донецький Євромайдан виходив.

Що змінилося?

Катерина Жемчужникова: Скільки б років не минуло, з 2014-го року більше не існує відчуття безпеки особистого простору. Але, як не дивно, після початку повномасштабного вторгнення, прийшло розуміння, що ми однозначно переможемо, хоча поки і невідомо коли. За попередні роки складалося враження, що я не доживу до моменту, коли Донецьк буде деокуповано. Зараз змінилася інтенсивність процесів, і змінилося те, як Україну підтримують у світі. Тепер я більш оптимістично дивлюся на те, що я потраплю в Донецьк за свого життя.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Якщо демобілізації не буде, воюватимемо, доки не закінчимося — Мрачник

Якщо демобілізації не буде, воюватимемо, доки не закінчимося — Мрачник

Корупція є перманентним станом під час правління Орбана — Тібор Томпа

Корупція є перманентним станом під час правління Орбана — Тібор Томпа

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський