Коелодонтогнатус
Ще до падіння метеорита, яке сталося 66 мільйонів років тому, динозаври були на шляху зникнення. Гість — Леонід Горобець, доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник палеонтологічного відділу Національного науково-природничого музею НАН України.
Леонід Горобець: Дехто вважає, що палеонтологічний літопис принципово неповний. Ми не можемо знати всіх видів динозаврів, які існували на момент падіння метеорита. Метеорит дійсно був. Деякі вчені екстраполяцією розраховують, що буквально там залишилося декілька десятків видів динозаврів, при тому менше пів сотні видів. Деякі вчені розраховують, що метеорит побачило приблизно тисячу видів. Перевірити це досить важко.
Якщо праві ті вчені, які кажуть, що метеорит зустрічало близько тисячі видів, значить, це була дійсно катастрофа, яка вплинула на динозаврів. Якщо праві ті вчені, які вказують, що метеорит зустріли буквально там 30-40 видів, отже, з цією групою, вже було щось не так, і метеорит, якщо їх погубив, то поставив останню крапку, крім групи птахів. Але до цього щось пішло не так.
Зауважу, що фактично, якщо брати за основу таких динозаврів не в науковому розумінні, а в такому, як складову сучасного міфу, то ми уявляємо динозаврами в основному таких як диплодок, тиранозавр, стегозавр. Тобто всі ці види, окрім хіба трицератопсів, вони зникли до падіння метеорита. Просто скажіть людині, яка гарно малює: «Намалюй динозаврів», і вона вам намалює цих динозаврів. Так фактично всі, крім трицератопсів, вимерли до метеорита. Можна їх просто перекреслити, вони не бачили метеорит.
Ліза Цареградська: Це фантастично цікаво, насправді. Тому що мені чомусь здавалося, що оце примітивне уявлення, яке ви описали, що були оці динозаври в цьому їхньому різномаїтті, а потім падає астероїд, і власне все, вони всі мертві. І потім якимось чином з’являються умовні страуси, чи ще хтось?
Леонід Горобець: Предки страусів, ще до падіння метеорита, почали відгалужуватися.
Я скажу, що цим дійсно на фоні метеорита, що падає, люди старанно вимальовують таку якісну картину, наприклад, як тиранозавр нападає на стегозавра. Хоча тиранозавр нам по часу ближче, ніж до стегозавра. Між ними близько 100 мільйонів років різниці. І різні континенти ще. Але все це кладеться на одну картинку, малюється ще й метеорит для епічності. І люди стараються, вимальовують. Для них це важливо.
Читайте також: В Іспанії знайшли рештки черепахи часів динозаврів розміром з авто
Ліза Цареградська: Ще є один такий цікавий момент, який я зараз не можу пригнати. Де я його взагалі знайшла? Але суть думки полягала в тому, що, мовляв, якби не вимирали динозаври, то людина б у тому форматі, в якому ми є зараз, не розвинулася. Бо це було б просто фізично неможливо. Тому що це найбільші тварини. І взагалі це б просто виключало також розвиток дуже багатьох видів ссавців.
Леонід Горобець: Згадаємо класику фантастики «І гримнув грім», що там, коли в минулому метелика якогось роздавили в часи динозаврів, і все пішло не так на планеті. Звичайно, що будь-яка зміна, і в ті далекі часи історія пішла б іншим шляхом.
Але тут питання, що ж все-таки сприяло вимиранню динозаврів, якщо дійсно їм було важко жити, зі ссавцями уживатися. Тому що все-таки ссавці з’явилися лише на 20 млн років пізніше за динозаврів, це дуже мало за палеологічними мірками. І фактично весь юрський період, крейдяний період, вони ж співіснували разом із динозаврами. Ссавці — група з дуже великим потенціалом, успішна, і вона мало реалізована, була як на вершинах тропічних пірамід в Мезозойську еру. Тобто рано чи пізно ссавці мали все-таки теж взяти свою частину лідерства на планеті. Я не кажу, що вони просто й перехопили птахи, птахи, як живі динозаври, теж надзвичайно успішна група, але все-таки ссавці мали вийти теж вперед. Тому я думаю, що в принципі це на стику з міркування фантастики: «А що було б, якби динозаври не вимирали? Вони б поступилися ссавцям».
Ліза Цареградська: Я також розумію, що все взагалі зав’язано на принципі «пристосовуйся або помри». І очевидно, що в цій грі завжди виграє той, який найкраще пристосувався. Яким чином з якогось абсолютно примітивного створіннячка, примітивної форми життя та навіть вже якоїсь достатньо великої рептилії взяв і розвинувся динозавр, який просто величезний?
Леонід Горобець: Слово «примітивний» і «прогресивний» — це виходить ще від Арістотеля «Сходи природи», коли все було розкладено по категоріях вище і нижче. Зараз краще цим не використовувати, якщо говоримо про біологію. Але про складність і простість організованості відбувається через мутації у ДНК. При тому, що я скажу деякі речі дуже, на перший погляд, дивовижні, але достатньо невеликих змін. Наприклад, для того, щоб плавець риби перетворився в кінцівку, яка згинається, а не як плавець, достатньо всього-на-всього дві мутації. І при тому це підтверджено експериментально.
І власне так багато. Тобто насправді є певні успішні мутації, якщо на це є запит, то воно в ту чи іншу сторону рухається. Крім того, в нас ще дуже великий потенціал, наприклад, скажу, що в акул, які ніколи не еволюціонували на суходіл, в них є ген, який відповідає за утворення кінцівки в пальцях на кінцівках. Тобто пальців немає, а ген це є. Так що, так, еволюція в нас дійсно вражає.
Ліза Цареградська: Я б ще хотіла теж поговорити безпосередньо про момент астероїда, тому що я так розумію, що тут теж є різні точки зору, окрім того, скільки видів динозаврів бачили цей момент, а скільки ні. Я так розумію, що є ще сама дискусія на тему того, як саме це відбулося. Тобто в момент, коли астероїд, астероїд поцілив Землю і відбулося, ну, вибух, власне. Чи вже після того, коли піднявся пил, який охопив усю планету?
Леонід Горобець: Тут більше запитання до наслідків астероїда. Наприклад, чому не повимирали рептилії, які добре витримують голод, чи в іншій ситуації, прибув в сценаріях, але не повимирали ссавці й птахи, які, навпаки, погано витримують голод? Чому не вимирали комахи, наприклад? Чому не було вимирання в Новій Зеландії? Тобто воно не все, не по всій планеті.
Так що обидві ці гіпотези, вони може цікаві астрофізикам, геологам і так далі, але вони породжують одне і те ж саме запитання.
Читайте також: У Румунії знайшли новий вид карликового динозавра завдовжки два метри
Нагадаємо, науковці зробили комп’ютерне моделювання наслідків удару астероїда, що зіткнувся із Землею 66 мільйонів років тому, і виявили, що причиною вимирання динозаврів може бути пил.
У грудні 2021 року команда вчених опублікувала дослідження, згідно із яким час падіння астероїда, що вбив динозаврів, можна відстежити аж до пори року — весни. Зробити це вдалося начебто завдяки аналізу скам’янілостей, знайдених у Північній Дакоті (США). Згодом інша команда науковців звинуватила колег у фальсифікації даних, пише Gizmodo. Журнал, в якому було опубліковано оригінальне дослідження, додав редакторську позначку, що дані перебувають на розгляді. Про ситуацію вперше повідомив журнал Science на початку грудня 2022 року. Мелані Дюрінг, палеонтологиня з Упсальського університету у Швеції, представила статтю для публікації в журналі Nature у червні 2021 року. Головний висновок статті полягав у тому, що великий астероїд, що врізався у Землю наприкінці крейдяного періоду 66 млн років тому, вдарив навесні. До цього висновку вчена дійшла вивчаючи скам’янілих риб, знайдених у Північній Дакоті.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі