Фото aspeninstitutekyiv.org
Гість — доктор філософських наук, професор, викладач Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка Вахтанг Кебуладзе.
Вахтанг Кебуладзе: Для мене 23 лютого ніколи святом не було, мені так пощастило, що до совєтської армії я жодного стосунку не мав. Треба просто називати речі своїми іменами… Бо чомусь 23 лютого в Совєтському наративі перетворилося на День чоловіків. Що, в принципі, теж брехня, тому що в армії служать не лише чоловіки. Принаймні в українській. А направду — це день Совєтської армії. Ця армія ворожа для нас була. Це армія окупантів, армія імперська. Я ніколи в цій армії не служив, я докладував усіх зусиль, щоб туди не потрапити.
У нас є символи. Наш герб і наш прапор — це не порожні предмети. Вони насправді означають для нас дуже багато. Насамперед треба замислитись над тим, що ми захищаємо. Ми ж захищаємо не просто території. Ми захищаємо наш стиль життя, який, зрештою, зумовлений цінностями.
Ця фаза протистояння з Росією почалася з Майдану, який ми назвали Революцією Гідності. Одним з гасел було: «Свобода — це наша релігія».
Цей новий наратив український має бути побудований навколо цього.
Чим у нас маніпулюють тоталітарні режими? «Віддайте вашу свободу, а ми забезпечимо вам безпеку».
Але ті, хто втрачають свободу, згодом втрачають все. І безпеку також.
А тепер в них немає безпеки аж до того, що злочинний путінський режим їх кидає гарматним м’ясом у війні проти незалежної держави, якою є Україна.
Читайте також: Україна готувалась до війни на рівні людей, але не держави — Бадрак
Олег Климчук: Як ви собі пояснюєте таку деградацію російського суспільства?
Вахтанг Кебуладзе: Воно було завжди таким. Я не знаю в історії Росії періоди, коли воно було іншим. Просто рівень агресії зростав. Потім вони програвали — він вщухав. До речі, легенди про непереможність російської армії та зброї — це лише легенди.
Коли ми говоримо про захист батьківщини… Батьківщина — це ж не територія. Це не просто якісь лінії на карті. Це тип життя.
Слово «патріот» народилося в Римі. За що йшли вмирати римські солдати? Не просто за території. Вони йшли вмирати за право бути вільним і гідними людьми. Тому коли ми говоримо, що українські військові готові віддавати життя, здоров’я за батьківщину — то це не просто територія. Це та територія, та країна, де людина може вільно і гідно жити. А що захищають росіяни? Свій рабський спосіб існування? Це жевріння на рівні напівтварини напівлюдини під орудою зграї злочинів — чи то Путіна, чи то Горбачова, чи то Сталіна.
Що вони захищають? Для мене це не зрозуміло. Я ненавидів Совєтський Союз. Я мріяв про його знищення. Так само як адекватні росіяни, якщо вони ще залишилися, мають мріяти про те, щоб зникла Росія — «тюрма народів» і жахливий неоімперський монстр.
Читайте також: Чип, тест на сказ, ветеринарні паспорт і сертифікат: як перетинати кордон з тваринами
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS