Ілюстративне фото: naftogaz.com
13 листопада в Групі Нафтогаз повідомили, що АТ «Закарпатгаз» перейшло під контроль держави. Це вже 19-те газорозподільне підприємство, інтегроване до Групи Нафтогаз від початку року. На сайті Групи повідомляють, що для мешканців Закарпаття тарифи, особові рахунки та реквізити для оплати залишаються незмінними.
Говоримо про передачу облгазів під контроль Групи Нафтогаз з експертом з енергетичних питань Геннадієм Рябцевим.
Олена Новікова: Наразі маємо 19 націоналізованих облгазів. Це по усій Україні, в різноманітних місцях, з різним охопленням споживачів.
Наскільки я розумію, для людей нічого особливо не мало змінитися? Тільки в платіжці назва компанії, якій перераховують гроші?
Геннадій Рябцев: Ви все правильно розумієте. Для людей не мало нічого змінитися, тому що це зміна назви компанії в платіжці. Може, буде якась нова абревіатура перед назвою компанії, на яку ніхто не звертає увагу.
Олена Новікова: У березні Forbes писав, що менеджери РГК (Регіональної газової компанії), до якої входили облгази, встигли повідключати ІТ-інфраструктуру, знищити протоколи діяльності, документацію, установчі документи. Тоді колишній очільник держкомпанії «Газмережі» (що входять до Групи Нафтогаз — ред.) казав, що за РГК лишила за собою випалену землю.
Це означає, що від початку у «Газмереж» не було якоїсь звітності, у компанії не бачили, як люди платили, де платили, скільки споживали. Якісь розрахунки та прогнози на цьому робити важкувато.
Геннадій Рябцев: «Газмережі» думали, що їм передадуть все один в один, «здав-прийняв». Але ніхто нічого не буде передавати, це ж бізнес.
В РГК прекрасно розуміли й розуміють, що передача компаній — це політичне рішення. Воно не має жодного стосунку ні до Фірташа, ні до російських капіталістів, ні до вторгнення тощо. Просто потрібно було змінити власника. І це зробили.
Ви сказали, що «Газмережі» державні. Але вони державні настільки ж, як і НАК «Нафтогаз України».
У нас дуже багато розповідають про те, що держава має забрати все, що належало олігархам. Але, з іншого боку, держава сама каже, що їй це не потрібно, тому що всі керівники цих державних підприємств геть корумповані. Краще все приватизувати.
Давайте ми все віддамо. Нібито потрібно не повертати державі щось, а навпаки, забирати в неї, робити ринок відкритим, прозорим, щоб кожен споживач мав право обирати собі постачальника.
А що зараз отримують всі ці облгази без підготовленого програмного забезпечення? Вони думають, що їм все віддадуть? Це потрібно бути наївним, якщо з точки зору «Газмереж» на це дивитися. Як вони збираються забезпечувати обслуговування громадян та інших споживачів, якщо у них немає відповідного програмного забезпечення, апаратно-програмних комплексів, білінгових систем?
Читайте також: Газу на зиму має вистачити, але варто захистити інфраструктуру від ракетних ударів — Іван Плачков
Геннадій Рябцев: На мій погляд, те, що зробили зараз з РГК, — це найгірше, що можна було зробити. Адже якщо ви боретеся з конкретним олігархом, який зашифрувався за абревіатурою DF (Дмитро Фірташ — ред.), то зробіть це по-іншому. Зробіть так, щоб всі, хто там працює, з будь-якої дати просто працювали на своїх робочих місцях, виконували ті ж самі функції, але робили це не заради групи DF, не заради олігарха, проти якого все це розпочиналося, а заради держави Україна. Яка різниця, хто є керівником номер один в компанії, якщо в неї налагоджені усі бізнес-процеси? А ці процеси там були налагоджені.
Так, бізнес-процеси були налагоджені так, що держава від цього отримувала не так вже і багато. А іноді взагалі нічого не отримувала. Але там все було, що називається, «на мазі». Але що зробили? Взяли порозганяли всіх, порозбивали всі горщики, звинуватили керівників усіх підприємств, менеджерів, начальників відділів у продажу росіянам. Тепер же в «Газмережах» кажуть, що у них немає реєстру, автоматизованого комплексу тощо.
Олена Новікова: Це в березні було, я підкреслю. Писав Forbes, який опитував посадовців.
Геннадій Рябцев: Оператори систем розподілу функціонували нормально. Вони працювали, забезпечуючи всіх споживачів тими послугами, які вони мали отримати.
Але є обґрунтовані підозри з боку правоохоронних органів, що щось іноді потрапляло, не в кишені платників податків чи держави, а в якісь інші кишені. І в Росії вуха стирчать, і в офшорних зонах вуха стирчать, і олігархічні вуха стирчать.
Тому держава ухвалювала рішення про передачу відповідних активів від однієї особи до інших осіб. І ця передача, як на мене, була зроблена геть «топорно».
Врешті зараз споживачі (навіть ті, які вчасно і в повному обсязі платили за розподіл газу) отримують платіжки, в яких сказано, що варто оплатити борги, які утворилися з 2018-2019 років. І з’являються такі борги, що на вуха не налазять.
Після цього кажуть: «А як заплатити?» Не зрозуміло як, тому що білінгові системи не працюють, сайти не працюють, в електронних кабінетах нулі, або взагалі доступу до електронних кабінетів немає. А звертатися до кого? До нової компанії з розподілу — «Газмережі», в якої нічого немає, окрім реєстру споживачів.
Читайте також: В Україні не весь газ у сховищах власного видобутку — Попенко
Нагадаємо, у травні цього року Служба безпека України та Бюро економічної безпеки оголосили підозру олігарху Дмитру Фірташу, який фактично є керівником групи компаній РГК.
У серпні пресслужба Бюро економічної безпеки повідомила, що активи Дмитра Фірташа на суму 7,4 млрд грн арештовані. А троє керівників облгазів підконтрольної Фірташу групи РГК отримали повідомлення про підозру. За даними слідства, Фірташ організував схему несанкціонованого відбору газу з ГТС України. Правоохоронці отримали докази того, як олігарх надавав вказівки керівникам облгазів, докази зв’язку між ними, механізмів виведення коштів та спроб приховати схему.
Станом на серпень у справі щодо розкрадання газу з української ГТС облгазами РГК повідомлення про підозру отримали вже 15 осіб. Зокрема, сам Фірташ, 11 керівників облгазів та двоє керівників РГК, а також директор товариства. Під вартою знаходяться шість очільників облгазів. За даними судово-економічної експертизи, лише протягом 2021 року діяльність фігурантів завдала державі збитків на понад 4,2 млрд грн. А загальна сума шкоди протягом 2016-2022 років може становити понад 18 млрд грн, зазначили в СБУ.
У листопаді 2022 року Уряд ухвалив рішення про переукладення договорів експлуатації газорозподільних мереж державної форми власності, яке запустило процес повернення державного майна під контроль держави командою НАК «Нафтогаз України».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі