facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

У світі є близько 170 осередків, присвячених вивченню України — дослідниця

Коментар

Надія Коваль говорить про україністику як складову безпеки України.

У світі є близько 170 осередків, присвячених вивченню України — дослідниця
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Гостя — завідувачка інформаційно-аналітичного відділу Українського інституту Надія Коваль. Говоримо про потребу і перспективи поширення україністики в світі.

Надія Коваль: Це питання не лише академічне, а і безпекове. Воно покликане виявити, де у світі вивчають Україну і яким чином. Ми виявили, що десь у світі є близько 150-170 осередків, які присвячені вивченню України: політики, історії, культури.

https://ui.org.ua/

Коли почалася війна ще в 2014 році, і після того, як в 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, стало очевидно, що в різних країнах Заходу (а тим більше Сходу, глобального Півдня)  стан знань про Україну, розуміння, що це за держава, яка в неї політика, яка в неї історія та культура — був дуже низький, за невеликими винятками. І, відповідно, це сприяло тому, що в цих державах поширювалися російські різні наративи щодо якихось дуже глибоких історичних зв’язків України і Росії.

  • Власне тому ми вважаємо, що розвиток україністики, знання про Україну в світі — це ще і безпекове питання.

Як правило, в країнах закордонних (перш за все — Заходу), оці осередки дослідження україністики поставали з двох джерел. Першим джерелом була українська діаспора. Це передовсім в США, Канаді, інших країнах Європи. Українська діаспора засновувала суто українознавчі осередки, чітко сфокусовані на українських питаннях.

Натомість паралельно в цих же країнах (і інших) були центри дослідження Радянського Союзу, які після розпаду стали центрами дослідження регіону. Це можуть бути «Центри дослідження Росії і пострадянських країн», або «Центри дослідження славістики» і так далі.

  • Проблема цих центрів не тільки в тому, що там є назва «Росія», проблема багатьох центрів (не кожного), що, називаючись центром, який вивчає регіон, ці центри перш за все вивчають Росію. І коли вони вивчають інші країни регіону, дуже часто вивчають їх через російську призму.

І це є проблема. Навколо цього йде зараз величезна дискусія, як дати іншим країнам свій голос, як їх вивести з тіні російських студій.


Читайте також: «Риторика Путіна нагадує риторику Гітлера аж до плагіату» — Тімоті Снайдер (частина перша) 


Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Фото—Етичний кодекс народних депутатів: бути чи не бути? | Громадське радіоФото—Етичний кодекс народних депутатів: бути чи не бути? | Громадське радіо

 

 

 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Чому ціни на курячі яйця розбурхали Кремль перед «виборами»?

Чому ціни на курячі яйця розбурхали Кремль перед «виборами»?

«Ситуація погіршилась, коли почався передвиборчий процес у РФ» — правозахисниця про обстріли Сумщини

«Ситуація погіршилась, коли почався передвиборчий процес у РФ» — правозахисниця про обстріли Сумщини

«Голосувати» можна було за українським паспортом, хоча отримати ліки — лише за російським»: фактчекерка про псевдовибори на ТОТ

«Голосувати» можна було за українським паспортом, хоча отримати ліки — лише за російським»: фактчекерка про псевдовибори на ТОТ

Проблеми з харчуванням є майже у кожної гімнастки збірної — Єва Мелещук

Проблеми з харчуванням є майже у кожної гімнастки збірної — Єва Мелещук