Олександр Бондаренко: У банкрутстві 3-ох американських банків вбачаю ризики для фінансової системи США та Європи. Бо багато європейських фінансових інституцій вкладалися у довгострокові боргові папери США, які номінуються Мінфіном Америки та приносять 2-4% річних. Це найстабільніші й гарантовані державою цінні папери. Зараз у США криза довгострокових боргових паперів, макрофінансовий шок у світі та Європі.
Ми, як економісти, нині шукаємо відповідь на питання: хто буде наступним. Зараз це тільки ось ці три банки. Скоріше за все ще 2-3 регіональні банки у США закриються так само через знецінення довгострокових цінних паперів.
Маховик розкручується далі. Треба аналізувати стратегію портфельних інвестицій кожного банку. І відповідно ризики такі, що ці банки в Америці і Європі інвестували свої вільні кошти, тобто свою ліквідність, в державні американські облігації, — зараз під найбільшим тиском.
А ті, які не хотіли думати, диверсифікувати, чи не хотіли йти більш збалансованою стратегією, постраждають найбільше. І є такі в Європі: у Німеччині й у Швейцарії. У них зараз починаються дуже великі проблеми.
Це найбільша світова інфляція за останні 40 років. Її спричинили кілька факторів і війна в Україні також:
Читайте та слухайте також: «Треба віддати належне урядовій команді — вони втримали ситуацію під контролем»: Михайло Непран про стан української економіки
Олександр Бондаренко: Українська банківська і фінансова система наразі є дуже стійкими й стабільними. Наші Нацбанк і Мінфін спільно зробили дуже багато, щоб стабілізувати ринок і національної валюти, і золото-валютних резервів. До кінця року у нас не передбачається якихось проблем. Однак усе насамперед залежить від ЗСУ, військової ситуації. Ми сподіваємося, що буде краще після контрнаступу, ми маємо бути в дуже стабільних макрофінансових умовах. Українські банки не інвестували навіть 30% своїх коштів в державні облігації уряду США. Ми більше орієнтувалися на європейській цінні папери та на внутрішній ринок.
Зараз курс долара — 38,4, наближається до офіційного курсу НБУ. Нацбанк і Мінфін далі нарощують активність і ряд задач регуляцій, щоб наблизити цей курс ще більше. Якщо експорт буде потрошки ще нарощуватися, порівняно з 2022 роком, то гривня має бути досить стабільною.
Читайте також: Російська економіка вилетить з 50-ки найпотужніших у світі — аналітик
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS