Фото Генштабу ЗСУ
Гостя — керівниця комунікаційного відділу UAnimals Людмила Смоляр.
Людмила Смоляр: Від початку повномасштабного вторгнення ми вивезли понад 3 000 тварин. Це з одного боку багато в тому сенсі, що кожне з тих життів врятовано, і тварини далі живуть своє життя. Але з іншого боку — це все ще мало на фоні загальної потреби. Тобто потреби обраховуються тисячами, ніхто точно не знає кількості тварин, яку потрібно вивезти, і в цьому теж проблема. Ніхто не може порахувати, провести соціологічне опитування і сказати якусь кількість. Але ми бачимо, що потреба у вивезенні тварин не зменшується. Тобто їх не стає менше, і запитів не стає менше.
Це пояснюється тим, що на прифронтових територіях залишається дуже багато безпритульних тварин, які безконтрольно розмножуються. Тобто народжуються все нові і нові цуценята і кошенята, які так само опиняються там без догляду, без нагляду, без їжі часто і так далі.
Людмила Смоляр: Протягом повномасштабного вторгнення наша робота була різною в різні періоди.
Наприклад, коли відбувалася деокупація Харківщини та Херсонщини, то це були специфічні виклики, тому що на окупованих територіях ми знаходили такі специфічні сюрпризи, які кожен день не знайдеш. Наприклад, на приватних обійстях були покинуті великі хижаки — в клітках леви, тигри. Багатії мали в себе на приватних подвір’ях таких тварин. Але коли тікали або від окупації, або навпаки, під час деокупації, то цих тварин, очевидно, не могли з собою забрати, і залишали їх покинутими.
Те саме стосується і зоопарків, невеликих контактних звіринців. Були в нас випадки, коли й ведмедя вивозили, і тигрів, і левів. І це кожного разу, звичайно, просто шок. Зараз таких випадків вже немає. І зараз ми перейшли на більш регулярну і планову роботу. І здебільшого ми взаємодіємо з військовими.
Не тільки, але дуже часто до нас звертаються військові, які там на позиціях стають для тварин острівцем безпеки, тепла і їжі. І тварини до них прибувають. Військові їх шкодують, оберігають. Але з часом мусять змінювати позиції, тоді дзвонять і просять тварин забрати. І зараз в основному це є коти та собаки, але теж не тільки.
Бувають випадки й зі свійськими тваринами, коли коні втрачають своїх господарів. І теж десь навколо військових намагаються виживати. Бувають випадки, коли це кози чи вівці. Ми намагаємося забрати усіх.
Але на запити цивільних теж відповідаємо. У нас є форма на евакуацію, яку будь-яка людина може заповнити, вказати свої обставини, вказати тварин, яких потрібно забрати. І ми цю форму по черзі дивимося, складаємо маршрути і їдемо, забираємо.
Читайте також: Коли я дізнався, яка кількість тварин загинула з початку бойових дій, я жахнувся — автор ідеї кіноальманаху «Війна очима тварин»
Людмила Смоляр: У нас немає якогось власного притулку, куди ми можемо нескінченно звозити тварин. По-перше, його немає взагалі, а по-друге, навіть якби він існував, такий притулок, то він би заповнився за кілька місяців.
І далі в ньому вже б не було місця.
Ми співпрацюємо з дуже багатьма притулками по всій країні. Ми з їхньої згоди та готовності привозимо їм тварин, за якими вони готові доглядати. Є притулки, де тільки котів і собак приймають. Є реабілітаційні центри, де готові приймати свійських тварин і утримувати їх довічно, доглядати за ними тощо.
Тому ми кожного разу фактично вручну складаємо план. От вивозимо цих 10 собак і вони поїдуть, наприклад, в Суми, в Сумське товариство захисту тварин. Або вивозимо цих котів і вони поїдуть в Хотин, в Чернівецьку область, там є теж притулок для тварин. І так кожного разу мусимо придумувати.
Знаєте, як такий пазл складаємо, куди якусь частинку запхнути, і намагаємося ці притулки потім підтримувати. Тобто ми не просто їм залишаємо тварин і далі кажемо робіть з ними, що хочете, а ми далі їх підтримуємо і кормом для тварин, і ліками для тварин, які необхідні.
Якщо необхідно оплачувати якісь складні операції, якщо ці тварини постраждали на зоні бойових дій (дуже часто таке буває), то ми оплачуємо ці операції. Тобто в нас така виходить взаємна підтримка.
Читайте також: В Україні створять Єдиний державний реєстр домашніх тварин
Людмила Смоляр: У нас зараз переважно 80% того, що отримує фонд — це підтримка від звичайних людей, від звичайних українців, які хто по 10 гривень, хто по 100 гривень, хто по 500 гривень скеровують свої пожертви на допомогу тваринам. Наразі у нас зовсім немає підтримки від міжнародних організацій. Це не тому, що міжнародні організації не допрацьовують чи погані, а тому, що ми просто цей ресурс не намагалися навіть залучати.
І ось зараз, відчуваючи на другий рік повномасштабного вторгнення, що ресурси, очевидно, в українців виснажуються, і це закономірно, ми почали думати про те, що напевно доведеться звертатися по гранти.
І також у нас є частина підтримки від бізнесів українських, які готові теж підтримувати тварин. Нещодавно була історія, коли нам допомогли придбати евакуаційне авто ще одне, і партнери просто дали на це гроші.
Інколи буває, що бізнеси включаються і роблять якісь благодійні акції, тобто для своїх клієнтів пропонують купити якусь наліпку, чи купити якийсь сувенір, і потім ці гроші спрямовують теж на підтримку тварин. Але більшість грошей, якими ми розпоряджаємося, це гроші, які нам довірили українці, які вони захотіли передати саме на допомогу тваринам.
Читайте також: На заході України будують центри реабілітації поранених диких тварин — заступник міністра Міндовкілля
Нагадаємо, у притулку для тварин у Бородянці Київської області, яка була окупована російськими окупантами, вижили лише 150 собак з майже 500. Про це у квітні 2022 року повідомив рух за права тварин UAnimals.
Навесні 2022 року російські війська майже повністю зруйнували Фельдман Екопарк, розташований за харківською окружною дорогою у Дергачівському районі. Комплекс був на лінії вогню з першого дня вторгнення, через руйнування вольєрів деякі тварини розбіглися, багато тварин загинули, зокрема, потомство білих тигрів, пантер, ягуарів. Частину тварин вдалося евакуювати в зоопарки інших міст.
Через затоплення зоопарку «Казкова діброва» у Новій Каховці унаслідок підриву російською армією Каховської ГЕС загинули майже 300 тварин. Врятуватися змогли лише лебеді та качки.
Від початку повномасштабного вторгнення українські науковці фіксують різке збільшення випадків загибелі дельфінів поблизу українського узбережжя. За пів року російського вторгнення в акваторії Чорного та Азовського морів знайшли тіла близько 2,5 тисяч загиблих тварин.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі