Фото: КМДА
Гліб Вишлінський: Ми аналізували, які з критичних сфер в Україні та її економіці виявилися достатньо стійкими, які менш стійкими та що треба зробити, щоб посилити їх. Ворог проявляє творчість, підлу, як показують удари по енергетиці протягом останніх двох місяців. Тож треба готуватися до намагань росіян послабити Україну в абсолютно різних сферах.
Читайте також: До сценарію «Київ взагалі без електрики», ми не дійдемо — Харченко про опірність української енергосистеми
У нас є кілька ключових, украй важливих елементів, над якими працює ворог, де він намагається за допомогою своїх агентів тощо просувати свої наративи про припинення війни, примирення: міжнародна підтримка ЄС, Британія та США ($4 млрд на місяць грантами та кредитами).
Нам потрібно постійно посилювати у цьому напрямкові свої позиції. Другий напрямок, окрім енергетики, у якій ворогові мало що вдалося, це фінансовий сектор. Очікували, що упаде банківська система у перші дні повномасштабної війни. Цього не сталося.
Були спроби підважити фінансовий сектор через удари по енергетичній інфраструктурі. Коли платежі між банками відбуваються, але ми не можемо розрахуватися карткою у магазині, бо нема світла і комунікація з системами перервана. Це стало локальними проблемами, які вирішуватимуться підсиленням мобільних мереж, автономним живленням супермаркетів провідних мереж, малого бізнесу.
Слухайте також: Чому російські енергетики мають бути у списках обвинувачених у Гаазі?
На держпідприємстві Укренерго ще до 24 лютого створили незалежну наглядову раду, були призначені незалежні керівники підприємства. Воно активно співпрацювало з міжнародними донорами: ЄБРР. За кредитні кошти мали можливість оновити обладнання. Старе не встигли списати через українську бюрократію. Тож зношене, але ще робоче обладнання стало у пригоді після обстрілів енергетичної інфраструктури росіянами.
Гліб Вишлінський: Укрзалізниця, одне з найбільших держпідприємств України, де перед повномасштабною війною сформували нове правління, яке нині є активним. Це підприємство та український приватний бізнес зробили багато для того, щоб, поки було закрите Чорне море, побудувати альтернативні маршрути транспортування урожаю зернових.
Ми зрозуміли, що покладатися лише на море в умовах загрози з боку РФ, небезпечно.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS