Як можна вплинути на рекордне падіння економіки України?

Гість — економіст ГО «Праволіберальний рух», науковим керівником Українського інституту економічного лідерства Ярослав Романчук.

Ярослав Романчук: Проблема Росії та Білорусі в тому, що там статистична, фінансова, економічна інформація є частиною пропаганди, агітації та рашистського забезпечення того, що вони чинять. Тому МВФ робить якісь можливо оцінки, корегування, але здебільшого інформація йде з офіційних джерел.

Тому щоразу, коли ми аналізуємо статистику з тоталітарних країн, треба мати це на увазі. Однак, є непрямі параметри, за якими можна визначити інтенсивність, фінанси, експорт — перевірити його з країнами, куди поставляють вони товари. Тому навіть якщо вважати, що в Росії великий елемент ручного управління економікою, регулювання цін та курсу, з усім тим, ці цифри, які ми бачимо — вони підтверджуються платіжним балансом, торгівельним балансом, а також наявністю грошей у банківській системі.

У Білорусі більше фальсифікацій, більше збочень, але, тим не менш, якщо взяти останні 10 років, якби була якась жорстка фальсифікація — це було б очевидно. Так ми можемо говорити про те, що цифри 2022 року, навіть якщо вони трохи прикрашені, вони все одно відображають ті тенденції, які були в економіці Росії останні 3 роки.

Про падіння української економіки

Це рекордне падіння з 1991 року. Такого ніколи не було. Могло бути і краще. Коли ми говоримо про усіх ЗСУ, Тероборони, ми укріпляємо обороноздатність. В економіці влада пішла іншим шляхом, шляхом державного плану. Найбільше мене бентежить в цьому всьому сума держвитрат, які склали 70% ВВП. Довоєнного року було 40%, а зараз це 70%.

Пояснення, що так, на оборону потрібно більше грошей, але на неї ми витратили 23-25 млрд доларів. А для загальних держвитрат під 100 млрд доларів.

Тут є негарний аспект керування витратами держави, які могли би бути менші, щоб було більше на оборону.

• Нам готові допомагати кращі економісти світу, кращі реформатори. І ми не скористалися цим шансом, зробили ставку на гуманітарну допомогу, зброю, але в інтелектуальному плані ми могли б спрацювати краще, якби чітко сформулювали запит до світових економічних думок.

А працювати лише на етапі: «Дайте нам грошей закрити бюджетну діру» і зберегти параметри довоєнного оподаткування, монетарної політики — я вважаю хибним.

На чому варто фокусуватися:

• Максимальне фінансування оборони.
• Не можна було допускати інфляції під 30%, тому що наші герої отримують зарплати у гривні, а при інфляції купівельна спроможність їхня зменшується на 30% на рік.
• Я б змінив податки, зробив їх простими, зручними для оплати та універсальними, без ПДВ. Тому що ми втратили ту структуру економіки, у нас немає 9 млн людей в країні.
• Намагатися вийти на той самий бюджет зі старою податковою системою неможливо.
• Має бути принципово нова грошово-кредитна політика. Бачимо, що нам готові допомагати і в доларах, і євро, і злотих, фунтах… Навіщо потрібно було зберігати режим жорсткого валютного регулювання, обмеження по банках, коли до країни могло би прийти більше грошей, якби цих обмежень не було?
• Теж саме стосується регулювання комерційно-підприємницької діяльності. Збереження режиму управління ризиками виробництва — ліцензії, дозволи, сертифікати, процедури — це і для довоєнного режиму було погано. А зараз це шкідництво.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS