Чому ця тема була обрана зараз як актуальна і про які висновки можна говорити після заходу?
Ми запитали у співзасновниці Національної платформи стійкості та згуртованості Юлії Тищенко.
Юлія Тищенко: Говорячи про українську стійкість під час російської агресії, під час того, як реагує суспільство, місце релігійних організацій є надзвичайно важливим. Це частина практик українського суспільства та волонтерів для того, щоб допомагати вразливим групам і для того, щоб зупинити ворога. Представники релігійних організацій різних конфесій співпрацюють, знаходять найкращі практики співпраці надання гуманітарної допомоги у широкому спектрі проблем: військове капеланство, капеланство стосовно наших громадян, які вимушено опинилися за кордоном, гуманітарна допомога, допомога у відбудові, допомога у реалізації різних потреб громад місцевій владі тощо. Зокрема, на Київщині такі приклади можна вивчати для подальшої мультиплікації в різних інших регіонах.
Юлія Тищенко: Є багато прикладів, зокрема на рівні Київщини, співпраці різних церков і релігійних організацій. Наприклад, у наданні гуманітарної допомоги, у різних спільних заходах та акціях. У Раді церков Київської області теж відбувається співпраця і комунікація, привернення уваги до ситуації на Київщині. Тобто церкви та релігійні організації виконують роль народної й духовної дипломатії. Багато спільних функції та співпраці представників різних конфесій відбувається одночасно.
Юлія Тищенко: На рівні парафії громад відбувається співпраця. Є священники УПЦ МП, які допомагають ЗСУ, здійснюють гуманітарну різну місію, але вони не як капелани. Тобто на персональному рівні не можна говорити, що жодної співпраці і комунікації не відбувається. Вона може відбуватися і вона відбувається — не на політичному рівні, а на рівні священників громад. На політичному рівні — маю сумніви, з огляду на таку дуже слабо артикульовану позицію УПЦ МП щодо війни.
Юлія Тищенко: Капелани ПЦУ перебувають у найгарячіших точках фронту. Капеланство стартувало, розвивається, але можна говорити про капеланство не тільки в армії — і в лікарнях, і за кордоном.
Коли я почала ознайомлюватися з цією сферою, я зрозуміла, що капеланство — це трошки ширше, ніж військова сфера, і вона потребує розвитку. Тому що робота капеланом зараз може бути у доволі критичних умовах, і священники мають вміти реагувати на якісь виклики — і в лікарні, і на полі бою. Вони самі можуть перебувати у травмі, але їм якось потрібно працювати з людьми.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS