Які сенси приховані за розмовою Володимира Зеленського і Сі Цзіньпіна?

Гість — експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв.

Олександр Краєв: Якщо заходити з точки зору символізму, то розмова, проведена 26 квітня в жахливі роковини Чорнобильської трагедії — багато моїх колег зараз трактують це як дуже прямолінійний натяк Китаю на те, що вони жодним чином не розглядають ядерний розвиток цього конфлікту. Ані ядерний, як ядерною зброєю, ані як ядерний тероризм на ЗАЕС.

Китайська дипломатія дуже відома подібними символами, подібним змістом, які вони вкладають у свої дії. Тому, з символічної точки зору, це міг би бути такий посил. З практичних міркувань ми бачимо, що ті дії наших військовиків на Херсонському напрямку, які зараз всі активно обговорюють, з потенційною висадкою на Лівий берег Дніпра на Заході (і в Китаї також) вони сприймають як, по суті, початок нашого контрнаступу.

Тому, з практичної точки зору, така розмова є певною політико-дипломатичною підготовкою до перших результатів українського контрнаступу. І саме в цьому ключі, як на мене, ця розмова є дуже важливою.

• Тому що, знову-таки, Сі Цзіньпін і загалом китайська політична партія показують, що вони не будуть напряму, і тою мірою, як би того хотіла Росія, підтримувати московський режим. Відповідно, цей дзвінок можна тлумачити й з такої точки зору.

Але проблема в тому, що взагалі тлумачити щось в китайські дипломатії — це справа дуже складна і багатогранна.

З іншої сторони, ми бачимо тут абсолютно прямолінійний натяк на розуміння Китаєм контексту українського контрнаступу, і розуміння того, що він може бути успішний.

• Замість протокольних 15-30 хвилин, як зазвичай тривають такі розмови, розмова тривала годину, навіть більше.

Що насправді каже про те, що два лідери встигли обговорити щось сутнісне. Або щонайменше поділитися певним баченням того, що буде відбуватися. І саме тому, мені здається, ключовий посил, що Китай продовжує демонструвати позицію:

1. Вони не будуть з Росією до кінця.
2. Вони не готові ставити на Росію все.
3. Вони достатньо адекватно оцінюють те, що відбувається на фронті.

Китай вміє вдало провокувати. З певною точки зору, розмова з Україною — це була провокація в бік Росії. У день, коли всі говорять про те, що російська армія починає відступати, зазнає певних поразок. Які поки що не можемо підтвердити, але всі оглядачі сходяться на тому, що так, Україна вже почала те, на що ми так довго чекали. І в цей день нібито ключовий партнер, як його називають росіяни, головний союзник, телефонує «ворогу». Китай розумів провокативність такого кроку і саме тому вирішив, щоб це проходило в атмосфері певної втаємниченості.

Читайте також: Рябікіна призначили послом в Китаї заради економіки — Краєв

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS