Якою є Україна ХХ століття у підручниках з історії країн ЄС?

Надія Коваль: Війна, яка триває фактично з 2014 року, і дискурси навколо неї показали, що в багатьох країнах світу було дуже мало інформації про Україну. Попередні роки в Українському інституті проводили дослідження сприйняття України за кордоном. Дослідження показало з певними, що рівень таких знань надзвичайно низький. Рівень був навіть нижчий, ніж ми собі уявляли перед початком дослідження.

Шкільна освіта — це є той рівень вивчення, в тому числі й історії, який закладає певну основу для молодих громадян тих чи інших країн. Тому ми вирішили поцікавитися що знають про Україну та її історію ХХ століття громадяни ЄС. Ми взяли 4 країни: Польщі, Німеччини, Франції та Великої Британії.

Польські підручники

Надія Коваль: Дуже цікавий є приклад в польських підручниках. До речі, тут українська історія представлена найширше з вибраних нами країн. Звісно, в контексті історії Польщі. Якщо подивитися часи Радянського союзу та незалежності України, представленість в підручниках різко падає.

Якщо порівняти польські підручники видані орієнтовно до 2005-2015 року та останніми роками, видно, що трактування певних подій змінюється. Наприклад, зараз в польсько-українських конфліктах більше приділяється уваги позиції української сторони. В певних моментах визнається відповідальність польської сторони за ті чи інші рішення. Тут дуже видно позитивний досвід того, що польські та українські історики багато співпрацювали між собою. Результат такої роботи дуже помітний. Зміст підручників змінився.

Німеччина, Франція, Британія

Надія Коваль: Німецькі підручники дуже консервативні. Зміст деяких із них не змінюється від перевидання до перевидання. Там важко знайти події з найновішої історії України. Дуже мало буде згадок починаючи з Майдану, наприклад. Це все з’явиться значно пізніше. Українські теми доволі маргінальні, а російські значно краще висвітлені.

У Франції, наприклад, історія викладається в рамках єдиного предмета «Історія та географія». Географічно там Україну можна знайти, але деталей дуже мало. Щоб знайти щось про Україну, учням доводиться звертатися до позапідручникових джерел.

Історія Британії — найбільший приклад того, що історія вивчається в першу чергу не хронологічно, а тематично. В підручниках історії ХХ століття буде здебільшого про Російську імперію, Першу світову війну, Сталінізм, Радянський союз. Російськоцентричний наратив тут значно ширший. Але видно, що з часом деякі інтерпретації змінюються. В нових перевиданнях згадок про Україну з’являється більше. Але загалом в Британії зберігається вплетеність українських сюжетів у сюжети російської та радянської історії.

• Щоб змінити представленість України в підручниках ЄС українські історики повинні готувати матеріали англійською мовою, щоб місцеві історики могли їх використовувати в навчальних програмах.

Читайте також: Україна стала моральним авторитетом у світі завдяки ЗСУ — Ганна Гопко

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS