Гостя — генеральна директорка видавництва «Віват», членкиня правління Асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Юлія Орлова.
Юлія Орлова: До 2014 року десь 80%, а, можливо, і більше книг завозилося з Росії. І ми всі читали здебільшого російською мовою. І от після 2014 року нарешті українські видавці почали купувати авторські права українською мовою і видавати книжки. Це був такий великий виклик, нам довелося швидко шукати перекладачів, редакторів, а це — нелегко.
А зараз, навіть не зважаючи на те, що наш президент не підписав поки що той закон, за який проголосувала Рада, щоб вилучили російські книжки взагалі з продажу, дуже мало книжок російською мовою. Люди й не хочуть читати російською. І це не може не тішити.
Читайте також: У Львові виставили перший друкований український словник віком понад 400 років (ФОТО)
У нас багато куплених прав, але, на жаль, якісних перекладачів ми шукаємо постійно, даємо тестове завдання, але з ним не справляються. Далі яким вже не був гарним і професійним редактор, він не витягне непрофесійний переклад.
З кадрами зараз дуже велика проблема. Війна посилила цю проблему, тому що багато людей виїхало за кордон. 10-15% вже не повернеться. І цих кваліфікованих кадрів у нас просто немає.
Дійсно, дуже багато людей зараз розмовляють англійською та іншими мовами.
Але знати мову досконало і бути перекладачем книги — це дуже велика різниця насправді.
А перекладачу, звісно, десь мінімум 6 місяців, а може і більше потрібно працювати над цією книгою.
Буває складність текстів… Навіть художня література може бути дуже складною. Навіть з англійською, яка є дуже вживана і популярна у нас — насправді не так легко знайти професійного перекладача.
Читайте також: Руїни, недопалки та георгіївські стрічки: як «русский мир» знищив унікальний дитсадок на Харківщині (ФОТО)
У 2022 році об’єми українського книговидавництва впали на 60%. Це насправді дуже велике падіння. У 2021 році в Україні видали 22 000 нових найменувань. А в 2022 році — десь приблизно 9 000.
Нам потрібно вийти хоча б на довоєнні показники.
Це можна зробити, вже ми оговталися від перших жахів. Але це велика праця.
Дуже важко працювати віддалено, дистанційно, коли це не місяць, не два, ми майже рік вже працюємо віддалено.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS