Сфокусованість на темі — не найсильніша наша риса — конфліктологиня про правила виживання в сусідських та батьківських чатах

Говорили з конфліктологинею, кандидаткою психологічних наук Іриною Ейгельсон.

Ірина Ейгельсон: Будинкові, сусідські чати відрізняються від реальної комунікації, від реальної зустрічі усіх мешканців будинку. Це не схоже також і на соцмережі, де ми собі створюємо інформаційну бульбашку з тими, з ким нам цікаво, з ким маємо спільні погляди та інтереси. Люди з чатів у Viber перетинаються наживо теж. У соцмережах ти можеш комунікувати з людьми, яких ніколи не бачив і не побачиш. Тут є дистанція.

Чат у Viber — це комунікація, яка дуже розтягнута у часі. 5 людей ввечері жваво обговорюють проблему. Настільки емоційно, що починають ображати одне одного. А хтось читає на ранок вал цих повідомлень, не розуміючи чи було якесь розв’язання проблеми. Дуже часто від голови ОСББ очікують іншого типу комунікації, як модератора: більшої нейтральності, змоги розв’язувати конфлікти. Хоча функціонал голови ОСББ не обов’язково включає професійне модерування людської комунікації.

Чому важливо встановити правила спілкування у чаті?

Ірина Ейгельсон: Встановлювати правила потрібно на очному зібранні, де люди спілкуються віч-на-віч. Потім це зафіксувати десь у загальному доступі, щоб модератор та учасники мали до чого апелювати. Одна з функцій правил — нагадати, що попередньо домовилися саме так не робити. Якщо правила не працюють, то їх переглядають, оновлюють.

Варто домовитися і про те, що можна постити у чаті, а які питання варто вирішувати особисто. У нас є проблеми з можливостями обмежити себе у змісті в особливо напружений емоційний момент. Але це в загальному про спілкування. Люди рідко перепрошують, якщо не мали рації.

Чому так складно домовитися про щось у чаті?

Ірина Ейгельсон: Ми не можемо домовитися про те, що нам важливо. Така природа комунікації. Особливо, коли є групки й недовіра між ними зростає. Люди за котлом починають бачити ще купу різних мотивацій, корисливих цілей. Це дуже заважає говорити про основне. Сфокусованість на темі — це теж не найсильніша наша риса. Це буває й поза чатами. Якщо обговорювана проблема задавнена, з історією, то люди переходять на інші теми, щоб убезпечити себе від психологічно негативної атмосфери.

Чи доречний і зрозумілий усім ваш гумор у чаті?

Ірина Ейгельсон: У робочому чаті, де 5 співробітників, ми можемо бути в одному смисловому полі, ліпше знати, кому які жарти до вподоби. У чатах, де різні люди — батьки учнів класу чи сусіди у будинку — не можна бути впевненим, що жарт усі сприймуть однаково. Особливість гумору у тому, він, як правило, висвітлює якусь рису людини, групи чи ситуації. У групах, де є різні люди, а ми не всіх їх знаємо близько, я б утрималася від бажання жартувати. Про недоречний, на вашу точку зору, жарт варто повідомити людині приватно.

Як зафіксувати роль модератора чату?

Ірина Ейгельсон: На етапі написання правил потрібно обговорити функції модератора: що ми від нього очікуємо, що він чи вона готові  на себе узяти, або ні. Спробувати знайти модератора, який приділятиме більше часу питанням комунікації чату. Це може бути група модераторів. Але все набагато глибше. Ставлення до голови ОСББ чи модератора — патерналістське. А з іншого боку від нього очікують єдності з усіма у розв’язанні якогось питання.

Як емоційно впливають на нас чати — на що я реагую?
Що мене може зупинити?

Ірина Ейгельсон: Кожна людина має свої особливості того, на що вона емоційно реагує. Навіть багаторічний дослідник і практик роботи з різними конфліктами має якісь теми, точки, які їх емоційно включають. Це нормально. Неможливо бути беземоційною людиною. Психологічно здоровим є розуміти свої емоційні реакції на ті чи інші чинники. Знати, що вас зупинить в подальшій деструктивній комунікації. Дуже корисно зупинитися, вийти, відкласти телефон, зробити щось разом з родиною, почитати книжку. Якщо тема важлива, можна повернутися через певний час та ретельно усе перечитати. Бо дуже часто ми читаємо не те, що люди пишуть. А люди часто пишуть не те, що думають. Думають, що пишуть зрозуміло, а це не так.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS