facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Краще говорити з помилками, але українською — блогерка Ідея Олександрівна

Інтерв'ю

Драйвова розмова про філологію та мовне питання. Гостя — блогерка, ютуберка, тіктокерка Ідея Олександрівна.

Краще говорити з помилками, але українською — блогерка Ідея Олександрівна
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Тетяна Трощинська: Є маса людей, які вивчають українську мову, і вони говорять з помилками. Хай вони говорять з помилками?

Ідея Олександрівна: Краще хай вони говорять з помилками, але українською, ніж не українською. Але, звісно, це дуже зручно, коли є хтось, хто може тебе виправити, підказати, як правильно. Головне — це робити не в грубій формі, щоб не відбити бажання.

Часто є якісь стилістичні помилки, які у розмовній мові є частиною української. Я часто кажу людям, які з центру чи зі сходу України, що «Ви говорите правильно. Головне — говоріть».

Про діалекти і суржик

Діалекти є по всій території України, щоб їх почути, варто виїжджати за межі великих міст. Якщо це Київщина, це може бути середньонаддніпрянський (південь), або середньополіський (північ).

Батьківщина літературної мови — це середньонаддніпрянський діалект, це південь Київщини, Полтавщина, але там дуже складна історія про редагування творів Шевченка Кулішем. Суть в тому, що Шевченко був носієм середньонаддніпрянського і товаришував з Кулішем, а він з Чернігівщини, це приблизно середньополіський. Куліш редагував Шевченка, через що щонайменше 1 мовознавець вважає, що середньополіський діалект набагато більше вплинув на літературну мову, ніж середньонаддніпрянський.

Та й зараз, якщо послухати полтавців — їхня мова дещо відрізняється від того, що ми вчили в школі.

Суржик — це дуже складне для мене питання. З одного боку, це стале мовне явище, яке від нас нікуди не дінеться. З іншого боку, він негативно впливає на українську мову, вбиває діалекти, з цього боку з ним треба боротися. І що тут робити — біс його знає.

  • Суржик — частково політичне питання. Якщо дивитись на політику — однозначно ні. Але, якщо дивитись з мовного питання — то не все так однозначно.

Шкільна програма — наскільки все погано?

Я маю плани на відео про шкільну програму. Я розумію, наскільки все погано. Багато проблем є в тому, що школярам, фактично, не підготовленим, дають якусь абсолютно непрактичну теорію, яку вони ніяк не можуть застосувати у своєму житті, вона їм абсолютно ніяк не знадобиться. Я, навіть як філологиня, не можу сказати, що мені, окрім синтаксису, знадобилася класифікація словосполучень. А її вчать у 8 класі.

Тетяна Трощинська: Чи можемо ми навчитися правильно говорити, не знаючи правил, термінів?

Ідея Олександрівна: Правильно говорити, ми, звісно, можемо навчитись, правильно писати — не факт, що зможемо. Тому що граматика — наскрізне розуміння всього. Але якщо людина перебуває в українськомовному середовищі, багато читає, наприклад, якщо в неї є багаж прочитаних книжок (це зі мною таке сталося, я ніколи в житті не вчила правила, поки не пішла на філологію).

  • Читати і навіть слухати — це вже є такий багаж, яким можна керувати, щоб робити своє мовлення цікавішим, правильнішим.

Українською говорити — круто

Українська — добрячий шматок нашої культури, це спосіб зберегти щось своє і не заповнювати абсолютно весь інформпростір, свою голову чужим. Це спосіб зберегти свою ідентичність.

Тим більше, знання будь-якої мови на хорошому рівні — це завжди є ознакою освіченості. Незалежно від того, ви на співбесіді на роботу, чи просто складаєте іспит.

Тетяна Трощинська: Ви вже менше зустрічаєте, або може не зустрічаєте, оцього страху: «Я знаю українську, вдома говорю, але буду з іншими говорити російською, бо українська — це ж «мова влади», «культурна»?

Ідея Олександрівна: Насправді в мене дуже хороша бульбашка спілкування зараз склалася, що в мене таких людей абсолютно немає. Такого від філолога точно не почуєте.

Я помічаю серед своїх другів (не філологів) таку тенденцію серед молоді, що українською говорити стало круто.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

На проукраїнських жителів виходили з битами — очевидець про Маріуполь перед звільненням у 2014

На проукраїнських жителів виходили з битами — очевидець про Маріуполь перед звільненням у 2014

«Перша велика трагедія в історії російсько-української війни»: 10-ті роковини збиття Іл-76 в Луганську

«Перша велика трагедія в історії російсько-української війни»: 10-ті роковини збиття Іл-76 в Луганську

Володимир Стецик: Хлопці та дівчата, які зараз на фронті — знайте — вас чекають

Володимир Стецик: Хлопці та дівчата, які зараз на фронті — знайте — вас чекають