З квітня цього року у притулку для тимчасових переселенців протестантської Храму Христа Спасителя у Сєверодонецьку живе 78 –річна жінка Юлія Фільчукова. Вона приїхала сюди після лікарні, куди потрапила в лютому.
У лютому в її будинок у селі Кримське Слов’яносербського району влучив снаряд. Будинок загорівся. Ось як вона про це розповідає.
«Все зайнялося, все горить. Я в кімнату, а там все горить. І я злякалася, що там і помру. При повній свідомості. І давай повзти. А люди стоять, одні рота роззявили, а Ваня сусід кричить «Юлія Степанівна, досить вам там сидіть, вилазьте». Я йому кричу «Ваня, у мене голова обпечена». Він узяв відро води, похлюпав на мене. Тільки я виповзла на ганок, а тут Нацгвардія. Мене на стєлаж і в Лисичанськ. І з 1 січня до 15 квітня я була там».
Господині обпекло щоку і пошкодило око. Бійці збройних сил Україні доправили її до лікарні. Постраждалій зробили операцію. Око не змогли врятувати. Вона бачить тільки одним.
У квітні волонтери привезли її до притулку, де вона і мешкає з того часу. З того часу змінилися десятки мешканців. Лише бабуся Юля, як її тут називають, живе тут незмінно. Їй просто нікуди подітися.
Пенсіонерка має двох дочок. Але одна з них живе на окупованій території. Інша живе у підвалі житлового будинку, бо квартиру її розбито. Вони обіцяють забрати маму як тільки з’явиться можливість.
Тим часом, бабуся Юля дуже задоволена ставленням до неї у притулку.
«Я горджуся цією сім’єю. Всі мене люблять. Спати, їсти, душова кімната – все у мене є. Їм треба золоту медаль дати за те, що взяли таку бабу. Приходять їхні діти, онуки, всі навколо мене збираються. Я їх люблю, як своїх».
Члени громади Церкви Христа Спасителя, коли почалися бойові дії, утворили притулок для вимушених переселенців, встановили тут двоповерхові ліжка. В цій справі їм допомогли брати з інших регіонів України і з-за кордону.
Днями місіонери з Південної Кореї привезли до Сєверодонецьку продукти. Члени церковної громади спакували їх у пайки і відвезли мешканцям територій, які знаходяться в районі лінії розмежування.
Юрій Луканов, для програми «Ми різні. Ми разом» на Громадському радіо.