Селфі з поліцейським — нова модна хвиля, що захлеснула киян та гостей міста. Та нові правоохоронці не тільки красиві, а й розмову можуть підтримати. Як, наприклад, Катерина Лишневська. І не дивно — до недавнього часу Катерина працювала зі словом. Вона — журналістка з Луганська. В липні минулого року вона покинула місто. Думала, на 10 днів. Втім, відпустка затягнулась… І почалось нове життя.
Катерина Лишневська: Так склалося, що потім тільки повернулася за речами восени. І все.
З Катериною ми зустрілись на Майдані Незалежності — разом з колегами вона патрулювала центр міста, проте знайшла кілька хвилин, щоб поділитися враженнями від нової професії та згадати окремі моменти колишньої. Приїхавши до столиці дівчина не збиралась покидати журналістику. Підробляла фрілансом, відпочивала від подій минулого літа. Та вже згодом стало зрозуміло, треба шукати постійну роботу.
Катерина Лишневська: Я думала, може десь тут піти у журналістику, а потім почула, що набирають людей у поліцію, і навіть,такі скептики, як я, повірила в цю реформу. Захотілося щось змінити в країні, повірити у ці зміни і вирішила спробувати.
Працюючи журналістом Катерині Лишнєвській доводилось робити матеріали про розкриття злочинів. Що собою уявляє робота правоохоронця, вона зрозуміла, коли сама вдягнула форму та пройшлась вулицями столиці.
Катерина Лишневська: Бачу тільки, що правопорушень набагато більше, ніж ми знали про це, працюючи журналістами.Зараз ми тільки працюємо в тестовому режимі, розмовляємо з людьми, ми їм доносимо, що курити та вживати алкоголь в громадських місцях не можна, що паркуватись треба по правилам дорожнього руху. Були такі випадки, що викликали швидку…Люди проходять повз людини…Так, вона виглядає, як безхатченко, але, навіть такі люди, вони потребують допомоги, потребують уваги.
Але все це люди зазвичай не помічають. Чи не кожен день можна прочитати про чергову аварію за участі поліцейських, про незаконне затримання та непристойне селфі чарівних поліціянток. Критика, на думку Катерини, це добре. Є над чим замислитись і є куди рости.
Катерина Лишневська: Люди підходять і кажуть, що за півтора тижні нашої роботи патрульних всіх вже вони бачать зміни, вже не так страшно ходити вночі Києвом, що є відчуття безпеки. І це дуже добре. Це дуже приємно чути таке.
Банальне питання “Чому не залишилась у Луганську, як окремі колеги-журналісти?” дивує Катерину. Вона його навіть не розглядала.
Катерина Лишневська: А чому я повинна була це робити? Мені до вподоби жити в Києві в Україні. Там, де тебе не ганятимуть за твої погляди.
Не зважаючи на критику, а місцями — відвертий бруд у бік поліцейських, Катерина Лишневська впевнена: реформі МВС бути. І особисто готова працювати над тим, щоб люди не сумнівались – поліцейський – це людина, яка поруч і яка прийде на допомогу завжди.
Валентина Троян, проект “Ми різні. Ми разом” для “Громадського радіо”