Саме через це правозахисники і б’ють на сполох, бо вважають, що переселенців позбавили права вибору, вважає координатор благодійного фонду «Восток СОС» Олександра Дворецька. Натомість, у Кабінеті Міністрів пояснюють свої дії занепокоєнням про безпеку коштів переселенців. Але в Олександри Дворецької інша думка з цього приводу:
«Ми вважаємо такі обмеження дискримінаційними, тому що для окремої групи, для внутрішньо переміщених осіб,встановлюються окремі правила, обмеження, щодо користування банком. Жоден пенсіонер, який не є з Луганської чи Донецької області, має право на обслуговування будь-яких банківських установ на території України. Однак, чомусь захистити виплати вирішили пенсіонерів-переселенців».
У самому ж «Ощадбанку» коментувати дїї Кабінету Міністрів не хочуть ,але запевняють, що переселенцям у їх установі буде зручно. Щоб зробити обслуговування більш якісним, вони урахували результати моніторингу, який провів благодійний фонд «Восток SOS» спільно з благодійним фондом «Право на захист», говорить заступник директора департаменту електронної комерції та платіжних засобів Дмитро Баштовий.
«Наш банк имеет разветвлённую сеть, в нашем банке есть стопроцентная гарантия государственного возврата всех денежных средств, размещенных на вкладах физических лиц. Это распространяется в том числе и на выплаты переселенцам. На сегодняшний день в бане современные инструменты по обслуживанию клиентов, контакт-центры банка, платежные карты. Мы готовы предоставлять сервисы он-лайн современные, которые конкурентные на рынке».
За словами ж Олександри Дворецької, незрозумілим залишається питання захисту персональних даних. Дотепер невідомо, яким чином вони потрапляють з «Ощадбанку» в управління соціального захисту. «Восток SOS» писали запит до Міністерства, щоб там прояснили ситуацію щодо обміну персональними даними між відомством і банком, але відповіді немає. В «Ощадбанку» запевняють: нічого зайвого у клієнтів не випитуватимуть.
«Банк тут работает в сугубо правовом поле. Мы с клиентов берем исключительно данные, необходимые для открытия счета – то, что требует национальный банк, никакие другие данные банк не берет. На сегодняшний день данные банк никуда не передает », – пояснює Дмитро Баштовий.
Крім того, за словами правозахисників, внесені у законодавство зміни фактично надають «Ощадбанку» повноваження контролюючого органу. У банку ж це заперечують. Витрачати адресну допомогу переселенці можуть, як вважають за потрібне.
«Если переселенец получает свои средства на платежную карту, он их тратит, как того требует законодательство. В данном случае, насколько мне известно, ограничений нет. Банк это не мониторит и банк никаких ограничений не ставит», – говорить Дмитро Баштовий.
Що ж до процедури відкриття рахунку, то у банку запевняють: робота з переселенцями побудована у форматі «єдиного вікна». Людина приходить до банку з оформленою довідкою переселенця, паспортом і кодом. Йому одразу ж видається платіжна картка. Потім банк самостійно передає документи до органів соціального захисту, і вже на основі прийнятого рішення клієнт отримає СМС, що адресна допомога нарахована.
Валентина Троян, проект «Ми різні. Ми разом» для «Громадського радіо»