«Зіркове літо»: щоби «чужі діти» не стали чужими дорослими
Ротарійці з Харкова і Києва організовують соціальний проект для сприяння адаптації та соціалізації дітей вимушених переселенців; дітей військовиків, загиблих у зоні конфлікту; інших дітей, які опинилися в складних життєвих умовах. Цього літа проект пошириться на 200 дітей і охопить дві області (торік його було здійснено в Харкові).
Андрій Куликов: В який спосіб вирішувати питання адаптації дітей вимушених переселенців?
Сергій Світайло: Последние события в стране выбросили в социум очень серьёзную проблему пролонгированного действия. Пройдёт год, два и мы получим детей уже выросших и спонтанно появился лозунг «Из чужих детей – вырастают чужие взрослые». Мы решили, чтобы чужих взрослых не было. Мы хотим, чтобы это были наши взрослые.
Андрій Куликов: Коли ви кажете нашого суспільства яке суспільство ви маєте на увазі?
Сергій Світайло: України. Те суспільство яке ми зараз будуємо.
Андрій Куликов: Харків’яни минулого року подібний проект вже робили, розкажіть як це було минулого разу?
Ольга Зміївська: Мы этот проект и делали «Звёздное лето 2014». Участвовало 100 детей. Это были дети из семей, попавших в сложное положение. Мы их называли асоциальные семьи. Эти дети были предоставлены сами себе. Наша задача была не просто развлекать детей. Наш финальный лозунг, что дети, нуждающиеся в помощи и получающие помощь, могут заниматься благотворительностью. И как финал всего этого мероприятия – 100 детей, которые ещё 3 месяца назад сами нуждались, помогали армии. Они устроили благотворительный бал, на котором было собрано 42 тысячи гривен. За эти деньги были закуплены кровеостанавливающие препараты и отправлены на передовую.
Андрій Куликов: Чому ротаріанці беруть участь у такій справі?
Тамара Недобор: Просто ми можемо змінити життя на краще. В рамках «Зіркового літа» ми можемо зробити дуже багато цікавого і важливого. Я вважаю цей проект дуже доцільним і корисним, тому що рота рійці такі самі люди: дві руки, дві ноги.
Наталя Соколенко: Ротарі кліб – це всесвітня структура, які зараз у вас контакти з рота рійцями з Росії?
Тамара Недобор: Ми спілкуємося і інколи робили відео мости і конференції на яких доносили ситуацію у нас. Про те, що в Україні нікого не розпинають, що ми відстоюємо свою незалежність і цілісність.
Ольга Зміївська: Мы вне религии и вне политики, у нас есть даже ротарианский комитет «Украина – Россия». Когда у нас начались все эти события, был поток звонков, спрашивали что происходит. Ротарианцы из Волгограда сказали, что у них телевизионная блокада, которые просили присылать нужные ролики и обращения. Какой бы не был антогонизм – мы занимаемся одним общим делом.
Андрій Куликов: Скількох дітей ви цього року залучите у Харкові, скільки у Києві? Я читав у описі, що це будуть діти переселенців і діти воїнів, які загинули в АТО.
Сергій Світайло: Пропорция будет известна, когда начнётся само мероприятие.
Тамара Недобор: В Києві цього року ми будемо вперше робити такий проект і ми вирішили взяти групу з 50 дітей, батьки, яких загинули в АТО, захищаючи нашу країну. Ми вважаємо, що виростити з цих дітей лідерів, дати їм можливість повірити і зробити те, що можливо не встиг зробити батько. Ми мусимо допомогти їм.
Ефір розшифрувала Дар’я Куренная
