Хто такі псевдоексперти та чому вони небезпечні для українців та українок?

У подкасті «Мислення — базова функція» говоримо про псевдоекспертів.

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Олександра Цехановська

Хто такі псевдоексперти та чому вони небезпечні для українців та українок?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr-myslennya_2022-07-07_tsehanovska-_4.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr-myslennya_2022-07-07_tsehanovska-_4.mp3
Хто такі псевдоексперти та чому вони небезпечні для українців та українок?
0:00
/
0:00

Наш мозок не дуже любить напружуватися, та й ніколи не любив. Але розвиток технологій показав це явище у величезному масштабі.

Еволюційно  людський мозок пристосований спрощувати. Тому він так охоче реагує на людей, які пропонують прості рішення, навіть якщо це некомпетентність, невігластво  або свідома шкода.

Колишній генпрокурор, член Партії регіонів Святослав Піскун і улюбленець — до заборони, звісно, телеканалів Медведчука, в ефірі одного з телешоу радить не боятися коронавірусу. Можна його прополісом, а можна, сонечком, як каже колишній електрик і колишній депутат і симпатик білоруського диктатора Лукашенка Євгеній Шевченко.

Але ніщо багато років не заважало цим людям  ходити на телешоу, коментувати все: від корони до війни, а мільйонним аудиторіям слухати цю полову і вірити.

З Олександрою Цехановською, головою групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру, говорили про те, хто такі псевдоексперти та  чому вони небезпечні для українських громадян.


Читайте також: Люди, фейки та емоція — це суміш, притаманна усім соцмережам — аналітикиня Voxcheck


Українці не довіряють владі, державним інституціям

Олександра Цехановська: Думаю, що фактично кожен українець та кожна українка мали справу із псевдоекспертами. Особливо небезпечні ті, які працюють на системному рівні. Йдеться про людей, які називають себе експертами, але насправді ними не є. У них нема відповідної освіти та досвіду. Часто це проблема саме гуманітарних сфер. Раджу з цього приводу прочитати книгу «Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими».

Неповага, вільне ставлення до експертизи, породжує ряд практичних проблем. Псевдоексперти в політичних реаліях часто стають політичними піарниками, які у прихованій формі агітують за того чи іншого політика. Такою є їхня цінність в умовах українського медійного ринку, де усі найбільші канали є олігархічними. У цих людей нема мандату говорити про політику і впливати на переконання людей.

Небезпека у тому, що українці не довіряють владі, державним інституціям. При цьому електорат, сподіваюся, політичного трупа Віктора Медведчука, не був ніколи виключенням. Люди розуміли, що він є політиком. Були люди, які голосували за нього сліпо. Але були люди, які думали, що треба послухати ще якогось нібито незалежного експерта і дізнатися його думку.

  • Зі списком псевдосоціологів та прихованих піарників можна ознайомитися ТУТ.

Більша довіра людей до експертів, ніж до політиків робить нас дуже вразливими й стає об’єктом маніпуляцій.


До речі, книжка «Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими», яку згадує Олександра Цехановська, є в українському перекладі. І її автор — Том Ніколс. 


Як і для чого Росія використовувала псевдоекспертів?

Олександра Цехановська: Чим ці псевдоексперти мали цінність для Росії? Люди мають до них більшу довіру, ніж до проросійських політиків. Це, як правило, українські громадяни. Ми сприймаємо їх за своїх, а не як агентів впливу з боку держави-агресора. Ці люди чинили шкоду нашій інформаційній безпеці. Абсолютно усі ключові наративи Росії, які вона використовувала проти України, озвучувалися цими людьми регулярно в українському інформаційному просторі за принципом повторення. Людям було набагато легше це сприймати.

  • У 2019 році в Україні 6% людей дивилися російське ТБ, яке розповідало, що Україна під зовнішнім управлінням. Однак відсоток людей, які так само вважали, був набагато більшим. Він складав понад 40%, оскільки цей меседж був основним.

Проросійські псевдоексперти, не маючи уявлення про що насправді говорять, просували в Україні російську повістку. Це заподіяло шкоду.

Наскільки відповідально ми ставимося до експертизи?

Тетяна Трощинська: А тепер велика частина з них каже, що «до 24 лютого ми думали, що це просто гроші, звичайна робота», «росіяни не такі погані, а трошки хороші», «коли ми побачили Бучу, Херсонщину, тепер ми вже зовсім інакше дивимося на Росію». Що маємо робити з ними?

Олександра Цехановська: Озвучена позиція, коли люди визнають, що вони помилилися, є ще не найгіршим сценарієм. Дуже багато людей не визнають, що вони грали на руку Кремля, що вони насправді були проросійськими. Від того, що вони вбралися у вишиванку на ефір «ZIK», де вони розповідали, що «в Україні є русофобія» і «не треба нам той ЄС, бо ми маємо дружити з Росією, у нас міцні економічні зв’язки», реальність не змінюється.

  • Ці люди шкодили й мають за це відповідати, щонайменше репутаційно. Безкарність та безвідповідальність можуть призвести до жахливого. Це ті речі, які ми не можемо собі дозволити, особливо в умовах воєнного часу.

Сподіваюся, що після перемоги України у цій війні у нас запрацює інститут репутації. Це буде внеском у нашу інформаційну безпеку. Та національну стійкість.

Про кейс телемарафону «Єдині новини»

Олександра Цехановська: Йдеться радше про ведучих, які раніше працювали на каналах Медведчука. Зрештою ведучі так само були залучені у перетворення цих каналів на нежурналістські платформи та на ворожу пропаганду. Це не є чесним стосовно до українського суспільства і до професійної української спільноти допускати таких людей до інформаційного простору в умовах російської агресії, на яку вони там працювали.

Найголовніше і найпростіше: від того, що ці люди озвучили, що тепер розуміють, що росіяни погані — у них не з’явилася експертиза, досвід. У них залишився тільки той досвід, який у них був: представляти політичні інтереси певного замовника. Це повертає нас до найпершого питання про те, наскільки відповідально ми ставимося до експертизи та експертності як такої.


Не знецінюймо силу російської пропаганди. Аби краще розумітися на методах інформаційної війни російської федерації слухайте спільний подкаст Громадського радіо та УКМЦ «Мислення — базова функція». Слухайте, думайте критично.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS