Партнер проєкту — українська технологічна компанія BlueBird Tech
В інтервʼю на каналі «На лінії вогню» відверто говоримо про:
Ірина Сампан: Хочу розпочати з теми твого звільнення, і не тільки. Одразу перейду на «ти», оскільки ми знайомі ще з 2014 року. Зараз, знаєш, масово відбувається щось дуже дивне. Звільняються Герої України, бойові офіцери, командири, які багато років на цій війні. Вони стають непотрібними, можливо, або відчувають себе непотрібними.
Ти, мабуть, також потрапив під цей «каток». Нашумів своїм попереднім інтерв’ю. Скажи, будь ласка, що відбулося? Чому ти звільнився після стількох років в армії, після 28 років в армії?
Дмитро Кащенко: По-перше, на сьогоднішній день, якщо брати конкретно мене, то я міг би звільнитися ще в кінці 2014-го, на початку 2015 років, після поранень, які мав у Донецькому аеропорту. Звісно, за цей час я проходив декілька разів лікування.
І, звісно, організм мій за останні 10 років молодшим не став. Тобто воно ще більше посилюється. Тому, в принципі, привід для звільнення я мав давно.
Але просто я не користувався… десь я себе бачив, що я потрібен цій державі. Маючи боєвий досвід, маючи відповідну освіту, тобто в мене за спиною воєнне училище, оперативно-тактичний рівень, стратегічний рівень. Якби пройшов війну, я почав командиром батальйону, був замкомандиром бригади, був командиром бригади.
Тим більше, що, я розумію, на сьогоднішній день війна досить відрізняється від війни 2014 року. Але, знову таки, штурмові дії є штурмові дії. І я маю досвід безпосереднього ведення штурмових дій саме з боку солдата.
Тобто знаю, як це відбувається, бо мені доводилось особисто в цьому брати участь. Звання Героя України присвоєно полковнику Кащенку Дмитру Валерійовичу за надзвичайно ефективні бойові дії та конкретні і дуже важливі результати для збереження позиції нашої армії і вигнання окупантів.
Особисто, то я якось героїчних вчинків в моєму розумінні, можливо, не робив. Так, я керував тим організмом, який робив героїчні вчинки. На сьогоднішній день я думав, що мій досвід дійсно буде цікавий, він буде корисний. Але, на жаль, із зміною військового керівництва, саме військового керівництва в державі, в наших Збройних Силах…
Ні для кого не таємниця, коли був звільний попередній головнокомандувач, Залужний Валерій Федорович, там із ним був звільний ряд генералів, начальник генерального штабу Шаптала. І не тільки звільнені, просто людей попереміщували з посадок, той же самий Наєв і деякі командувачі оперативних командувань. Тобто, для командира: батальйона, роти, бригади, корпусу, мабуть, саме позорне, це коли тебе відстороняють від управління військами і не дають можливості впливати на хід бойових дій. І коли прийшов нинішній головнокомандувач Олександр Олександрович Сирський, він, відповідно, поміняв, поставив там своїх начальників.
Ірина Сампан: Але це ж природна історія, кожен командир тягне за собою свою команду, зручну йому, віддану йому, тому мені здається, що будь-який головнокомандувач, який би прийшов, він би звільнив попередніх людей і поставив своїх.
Дмитро Кащенко: Ну, знову ж таки, якщо ми говоримо, там, про начальника генерального штабу, там, заступників головнокомандувача, в принципі, я допускаю, що це десь можливо і, можливо, воно й має сенс — ставити там своїх людей, які будуть контролювати певні процеси. Але якщо ми беремо командувачів оперативних командувань, на сьогоднішній день, — командири корпусів, командири бригад, я вважаю це не зовсім доцільним, тому що, давайте будемо відвертим, на сьогоднішній день командири бригад, корпусів, вони ще в 2014 році були командирами взводів, от вони були командирами рот, були командирами батальйонів.
Тобто, вони мають, дійсно, реально класний бойовий досвід. І я не бачу сенсу їх просто міняти. За, здається, 2023 рік, якщо я не помиляюсь, Сирський звільнив десь близько 70-80 командирів бригад. Давай, допустимо, що на ці 70-80 командирів бригад, ну, хай, там, якийсь десяток був реально, можливо, якихось д*білів. Я, допускаю, можливо.
От, людей, які не на своєму місці були. Але, такий же самий десяток-півтора, це 100% були реально класні, «з головою» хлопці, грамотні, з досвідом тощо. Були досить непогані хлопці, я більше, чим впевнений в цьому. Чому їх звільнили, — зараз модне слово це звільнили, — прибрали від управління?
Бо у нинішнього головнокомандуюча є досить такий стиль управління, як дві думки: моя і неправильна. Тобто, якщо ти висловлюєш свою думку, що, там, «пане начальник, дивіться, оце отак, отак, отак, воно не працює, воно працює отак, отак і отак», то все, ти одразу стаєш «ворогом народу», ворогом номер один, і, звісно, тебе переміщують…
Повністю інтервʼю — вже на YouTube-каналі «На лінії вогню»: переходьте, дивіться та підписуйтеся