Фото з відкритих джерел
Сергій Данилов впевнений, що варто згадати, що 14 квітня був завданий удар Ірану по Ізраїлю. Він відбувся через 2 тижні після події, за яку іранці обіцяли помститися. Тоді армія оборони Ізраїлю знищила одного з керівників Корпусу вартових ісламської революції в Дамаску.
«Зараз часу не набагато більше пройшло. Але ситуація в принципі докорінно змінилася. По-перше, мені здається, у Вашингтоні прийшло усвідомлення того, що «що сталося один раз, може статися і вдруге, але якщо стається вдруге — це вже стає системою», Відповідно якщо ти допускаєш другий раз, ти нормалізуєш цю дію. У Вашингтоні дуже не хочуть цього удару. Бо він підживить внутрішні американські дискусії стосовно підтримки палестинців чи Ізраїлю. Це не вихід для чинної адміністрації Байдена і претендента на посаду президента від Демократичної партії. По-друге, це унормує дію. Тому цей раз США по-іншому відреагувала на загрозу іранського удару по Ізраїлю, стягнувши досить великі сили. Здається, вони передали зовсім інший меседж, ніж уперше.
Чим далі відкладається рішення про напад на Ізраїль, тим важче його буде реалізувати. Внутрішня боротьба тримає. Але на сьогодні не можна виключати жодний із варіантів: як значного посилення крила, яке готове на компроміс із США та підписання нової ядерної угоди, так і прямо протилежне».
За словами Сергія Данилова, також важливо розуміти, що відбувається в самому Ірані.
«Іранський імперіалізм не є популярний серед виборців, громадян Ірану. Це зовсім не означає, що «партія зіграна». Але факт є фактом. Не тільки іранське суспільство розколоте. Розкол прийшов і в іранський істеблішмент. Новообраний президент і його уряд очевидно не є прихильниками війни. Колишній міністр закордонних справ сказав, що вони підтримують народ Палестини, але не підтримують Нетаньягу та його уряд. Ця нюансировка дуже важлива».
Сергій вважає, що Іран зараз перебуває у дуже крихкій ситуації. Режим висить на тоненьких ниточках. Він дуже непопулярний у країні.
«Там є кілька меншин: одна — ненавидить саму ісламську республіку, інша — віддана, більша — схиляється до меншини, яка не приймає ісламську республіку.
Іран зараз перед багатьма невідомими. Зовнішні сили можуть зіграти як на користь того, що ця країна нарешті перетвориться з революційного осередку на нормальну країну, так і на те, що самогубний курс на регіоналу експансію продовжиться. Саме цей самогубний курс штовхає Іран в обійми Росії».
Читайте також: Як конфлікт між Іраном та Ізраїлем відвертає увагу від України
Нагадаємо, 31 липня у столиці Ірану Тегерані вбили одного з лідерів палестинського угруповання ХАМАС Ісмаїла Ханію. У ХАМАС заявили, що Ханія був убитий «унаслідок сіоністського нальоту по його резиденції в Тегерані після того, як він брав участь в інавгурації нового президента Ірану».
Згодом верховний лідер Ірану Алі Хаменеї наказав ударити по Ізраїлю на знак помсти за смерть Ханії. А нещодавно з’явилися заяви глави Міністерства закордонних справ Ірану про те, що його країна відповість Ізраїлю на вбивство Ханії у «слушний час» та «в належний спосіб». Водночас новообраний президент Ірану Масуд Пезешкіан закликав Хаменеї утриматися від нападу на Ізраїль.
Тим часом CNN передає, що ліванське угруповання «Хезболла» може завдати удару по Ізраїлю незалежно від планів Ірану.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі