Фото: State Emergency Service of Ukraine
Як повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук, влада до кінця цього року планує ухвалити Концепцію вдосконалення національної системи правового захисту та підтримки осіб, постраждалих унаслідок збройної агресії проти України.
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова каже, що над цією концепцією вже певний час працювала робоча група з різних експертів і представників органів державної влади на базі Офісу омбудсмена.
Чому виникла необхідність створення такої концепції? Луньова пояснює: після 10 років війни в країні досі немає визначення того, хто такі особи, постраждалі від збройної агресії проти України. Існує близько десятка категорій людей, постраждалих від війни, яких підтримує держава, — від внутрішньо переміщених осіб, до осіб, які були позбавлені волі внаслідок війни. Але при цьому нема загального підходу визначення таких людей, і немає загального підходу підтримки.
«Ідея напрацювання концепції була в тому, щоб подивитися, які існують проблеми у сфері визнання осіб тими, що постраждали, або належними до тих категорій, які зараз визначені законодавством. І що можна зробити для того, щоб система підтримки була кращою. Тому що, окрім того, що в нас є категорії, які ми підтримуємо, є категорії, які ми зовсім не підтримуємо. Наприклад, це люди, які постраждалі від воєнних злочинів, які зазнали тяжких травм, які були катовані. Вони не отримують зараз жодної підтримки від держави. Відтак, наша задача — поговорити про те, в чому є проблеми, і з чим можна було б допомогти», — розповідає представниця ZMINA.
Читайте також: Які існують проблеми з переоформленням документів, виданих в окупації
Альона Луньова каже, що, по-перше, в Україні є неузгодженість підходів щодо визначення категорій людей, які постраждали від агресії. До прикладу, є не менше трьох категорії людей з інвалідністю внаслідок мінно-вибухових травм. Десь таку інвалідність визначає комісія при Мінветеранів, десь — соцзахист. Відповідно, часто люди просто не знають, що вони мають право на підтримку від держави.
Інша проблема — держава надає підтримку лиш тоді, коли людина отримує спеціальний статус або щодо неї встановлюють певний факт, як, наприклад, з людьми, які позбавлені особистої свободи. Луньова каже, що іноді для отримання певного статусу людина має пройти складні, а то й непіднімні процедури.
«Це дві ключові проблеми, які можна було б розв’язати концепцією або візією, або спеціальним законом. Тут важливо говорити про те, що держава має мати позицію. Вона може бути в різних формах, але після 10 років війни ми повинні мати якісь більш системні підходи до підтримки постраждалого населення», — каже Альона Луньова.
Читайте також: Луньова: Це не перезавантаження, а ліквідація Мінреінтеграції шляхом приєднання до іншого міністерства
За словами Альони Луньової, в Україні немає категорії постраждалих унаслідок збройної агресії осіб, тому і загальний облік постраждалих не ведеться.
Але в Україні є обліки різних категорій, яких загалом вважають постраждалими, хоча держава їх такими не називає. Це облік внутрішньо переміщених осіб; облік дітей, які постраждали від війни; реєстр зниклих безвісти; реєстр депортованих. Як каже представниця ZMINA, майже всі категорії, які підтримує держава, мають певні реєстри під собою.
При цьому в державі немає реєстру осіб, які потерпіли від воєнних злочинів; осіб, які зазнали фізичних ушкоджень; загиблих.
«Я розумію, що, можливо, в державі, яка веде війну, розповідати про те, скільки цивільних загинуло, не можна. Але на наші запити, які ми робили, нам відповіли, що таку інформацію про кількість загиблих і поранених нам надати не можуть. З цього я, наприклад, роблю висновок, що, напевно, в лікарнях такого обліку не ведуть», — каже Луньова.
При цьому спікерка зауважує, що нині у Верховній Раді є законопроєкт №10256 «Про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України». Луньова сподівається, що наступного тижня цей законопроєкт ухвалять, і суспільство побачить державне бачення того, як ми обліковуємо в єдиному місці ту шкоду, яку нанесла збройна агресія РФ.
Нагадаємо, у вересні цього року українські правозахисні організації представили Тіньовий звіт до Звіту Єврокомісії щодо України у 2023 році. У звіті йшлося про те, що в українському законодавстві досі немає визначення категорій осіб, постраждалих від збройної агресії проти України. Також правозахисники наголосили, що немає комплексної системи компенсації шкоди, спричиненої збройною агресією проти України.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі