Фото: pixabay.com
Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2025 рік.
Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук каже, що заплановані показники доходів та видатків не сильно відрізняються від показників, закладених на нинішній рік.
Так, видатки на 2024 рік становлять 3,8 трлн грн, а на 2025 рік — 3,9 трлн грн. Доходи: 2,1 трлн грн на цей рік і 2,3 трлн грн — на наступний. Хоча в структурі доходів є зміни.
Боярчук каже, що проєкт бюджету на наступний рік ухвалювали з урахуванням того, що Рада ухвалить законопроєкт про підвищення податків. Хоча експерт сумнівається у тому, наскільки це реалістично, адже нинішня команда Міністерства фінансів досить скептично ставиться до зросту податків.
«По податкових надходженнях до бюджету дійсно досить серйозний приріст на наступний рік — на 408 млрд грн. І чітко видно по структурі, що це саме коштом запланованого підвищення податків. І, наприклад, по непрямих податках чітко видно, що є очікування по додатковій інфляційній динаміці. Я думаю, що ви вже всі бачили новину, що в бюджеті заплановано середній обмінний курс — 45 гривень за долар. Тобто це, звісно, дасть додаткові гривневі доходи», — розповідає Боярчук.
Читайте також: «Є претензії до якості планування бюджету» — економіст про потребу збільшення податків
У проєкті бюджету на 2025 рік Кабмін закладає збільшення доходів від ПДВ з виготовлених всередині України товарів та послуг — з 289,1 млрд грн до 318 млрд грн, з імпортних товарів та послуг — з 498,9 млрд грн до 593,8 млрд грн.
Але, за словами Дмитра Боярчука, це не означає, що планують підняти додаток на додану вартість. За його словами, різниця між внутрішнім та зовнішнім ПДВ показує, що більше йде розрахунок на інфляцію.
Тобто уряд очікує, що внутрішня інфляція за підсумками наступного року становитиме 9,5% (відповідно до проєкту бюджету). Відповідно, на 10% зростає дохід від внутрішнього ПДВ.
«Немає поки що в планах підвищення ПДВ. І це дуже дивно, тому що експертна спільнота чітко окреслює, що це найменш болючий шлях для економіки, якщо вже ситуацію довели до того, що підвищення не уникнути. Але, з якихось незрозумілих причин, Мінфін чіпляється за якісь додаткові податки, наприклад, на військовий збір. Питання в тому, що військовий збір тягне за собою додаткове адміністрування, особливо для малого і середнього бізнесу. У міністерстві ще була ідея податку з обороту, але це дуже розкритикували. Але вони все одно йдуть на другий захід, залишаючи фактично частково початковий план, не бажаючи включати ПДВ», — каже експерт.
Читайте також: «Логічніше було б підняти податки на споживання» — інвестиційний банкір про податкові зміни
На думку Дмитра Боярчука, бюджет на 2025 рік спланували з урахуванням того, що війна триватиме весь наступний рік. Принаймні, там закладені витрати на оборону, які співмірні з тими витратами, що планують зробити в цьому році
«Відповідно, після тієї критики щодо неврахування військових витрат на цей рік, Міністерство фінансів відповідним чином презентувало кошторис на наступний рік. Тобто є певне реалістичне бачення по військових витратах. А соціальні й інші витрати війна наздоганяє», — підкреслює Боярчук.
Нагадаємо, 13 вересня уряд затвердив проєкт державного бюджету на наступний рік.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, пріоритет цього бюджету — оборона та безпека України. Усі внутрішні ресурси будуть направлені на ці цілі.
Видатки на оборону зростуть щонайменше до 2,22 трлн гривень, буде більше грошей на українську зброю, техніку та дрони.
Другий пріоритет — фінансування захищених статей бюджету. Більш як 400 млрд грн уряд виділяє на соціальний захист. Пенсії будуть проіндексовані, субсидії виплачуватимуться всім, хто цього потребує.
211 млрд грн підуть на охорону здоровʼя, майже 170 млрд грн — на освіту.
Третій пріоритет — підтримка регіонів та бізнесу. Місцеві бюджети й надалі отримуватимуть допомогу коштом дотацій і субвенцій.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі