Фото ілюстративне/ Міноборони
Влад Бундаш: Насамперед, хочу, щоб ми ввели у контекст нашу аудиторію і розповіли про ці зміни, які вступили в дію з 1 вересня. Хто обов’язково має проходити базову загальновійськову підготовку у вищих навчальних закладах? Скільки буде тривати теоретичний і практичний курс? І про винятки — хто не буде долучатися до цієї ініціативи?
Ярослава Братусь: Тут варто розпочати з того, що у нас ті чинні зміни, які є, станом на 1 вересня, передбачають, що студенти з другого курсу вищої освіти або фахової передвищої, тобто ті, хто набули 18 років, будуть мати курс БЗВП.
Це 90 академічних годин, які включають теоретичну частину, і 210 академічних годин, які більше по практичній частині, і вони будуть проводитися вже в другому семестрі. Тобто, десь у квітні-травні розпочинаються практичні заняття. Практика має відбуватися в навчальних центрах ЗСУ, і фактично вони більше покладаються якраз на інфраструктуру Сухопутних військ чи інших військових формувань.
Хто може звільнятися від базової загальновійськової підготовки? В першу чергу, для жінок це добровільно — тобто вони можуть написати, що хочуть також проходити БЗВП, і тоді можуть включитися до цього курсу.
Коли ми говоримо про тих, хто звільняється, особливо за станом здоров’я, ті, хто непридатні до військової служби. Тобто, студенти мають пройти військово-лікарську комісію і після цього отримати статус придатності чи непридатності. Також, якщо ці люди служили в інших державах до набуття громадянства України, або вже проходили військову службу в нас і мають висновок про те, що вони пройшли базову загальновійськову підготовку, і мають військово-облікову спеціальність стрільця. ВІдповідно, ці люди звільняються від проходження базової загальновійськової підготовки, для всіх інших вона обов’язкова.
Також там є певне виключення стосовно релігійних моментів, адже приналежність до певних релігійних конфесій виключає володіння зброєю, взагалі дотичність якусь до зброї, тому за наявності якоїсь певної справки від релігійної громади тощо також може переглядатися участь студента більше в практичній частині БЗВП.
Влад Бундаш: Наскільки я правильно розумію, це БЗВП буде стосуватися і хлопців, і дівчат. Там будуть відрізнятися практична і теоретична частини?
Ярослава Братусь: Теоретична частина обов’язкова як для жінок, так і для чоловіків, а практична — лише для чоловіків, а для жінок вона за бажанням.
Тобто те, що стартує з 1 вересня, оці 90 академічних годин, які стосуються саме теоретичної частини, будуть обов’язкові як для жінок, так і для чоловіків. І це фактично заняття в аудиторіях, які стосуватимуться різних питань національно-патріотичної, домедичної підготовки, і також всі інші, які стосуються більше військово-облікової спеціальності.
А практика буде більше для чоловіків, і вони також мають мати висновок військово-лікарської комісії про придатність чи непридатність. Для жінок, якщо вони виявляють добровільне бажання — вони також мають пройти військово-лікарську комісію і отримати цей висновок про придатність чи непридатність.
Якщо говорити про те, чи відрізнятиметься якось наповнення практичних занять для чоловіків і жінок, то наразі про це ніяких відомостей немає. І, скоріше за все, вони більш уніфіковані будуть для всіх, але, звісно, що можливо будуть якісь певні, більше адаптовані речі для жінок, які можуть за станом фізичного здоров’я чи загалом по навантаженню варіюватися.
Влад Бундаш: Я звернуся до думки вашого колеги Антона Муравейника — керівника аналітичного відділу «Повернись живим». І наші колеги-журналісти із видання «Рубрика» брали в нього коментар стосовно БЗВП. І ось пан Антон сказав, що насправді Україна і система освіти не готова до запуску цієї ініціативи. Пані Ярославо, чи можемо ми тут окреслити головні проблеми, коли ми говоримо про цю ініціативу БЗВП у вищих навчальних закладах?
Ярослава Братусь: Давайте розпочнемо з того, що найбільший виклик — це певна полярність думок, яка існувала ще до 1 вересня та існує зараз. Окрім БЗВП для студентів, у нас розглядали законопроєкт 13347, який пропонує ввести замість БЗВП освітню дисципліну «Основи національного спротиву», яка, нібито, за поясненням МОН, теоретично така ж сама, як і БЗВП, але кількість практичних годин набагато менша, і по завершенню не буде присвоюватися військово-облікова спеціальність.
І тому, до останнього було питання щодо прийняття цього законопроєкту, чи вступлять зміни в дію до навчального року, але, станом на зараз, бачимо, що поки цього не трапилось, і, можливо, якщо його приймуть, то уже протягом навчального року, що для мене, в першу чергу, порушує питання того, наскільки взагалі важливо і актуально для нас зайнятися національним спротивом серед студентів, якщо ми не можемо дати певну визначеність навчальним закладам стосовно того, який у них буде навчальний план, що їм потрібно робити, що їм потрібно регулювати. Бо з точки зору того, як це відбувається зараз, є певна поляризація в думках, а вона дійсно впливає на навчальний процес.
Якщо говорити суто про БЗВП для студентів в тому форматі, в якому воно є зараз, то, мабуть, перше питання — це присвоєння військово-облікової спеціальності по завершенню курсу БЗВП. На нашу думку, це некоректно, тому що військово-облікову спеціальність присвоюють людям, які або приходять до військової служби за контрактом і перед тим, як ідуть до військових частин, проходять курс БЗВП, або по мобілізації. Фактично, це як готовність військовослужбовців до подальшої служби війську, до участі в бойових діях.
А по відношенню до студентів — питання. Зараз вони отримують військово-облікову спеціальність, потім по набуттю 25 років вже будуть придатними до мобілізації, але чи будуть вони повторно проходити курс БЗВП, тому що з попереднього пройшло вже 7 років, і зрозуміло, що потрібно буде оновити всі навички, оновити всі знання?
Виходить, якщо вони будуть повторно проходити цей курс, то для нас це велике навантаження і на військову інфраструктуру, і на військово-навчальну інфраструктуру, і загалом велике навантаження, бо одна людина буде проходити двічі один і той самий курс, але більш адаптований до нових реалій.
По-друге, мова якраз таки про 210 практичних годин, які мають відбуватися на базах навчальних центрів, полігонів. У нас на навчальні центри наразі і так дуже велике навантаження.
Ми насправді паралельно займаємося темою освіти та підготовки у війську, і прекрасно знаємо, що на інструкторів, зараз, без якраз цієї дисципліни, дуже велике навантаження, кількість навчальних центрів не наскільки велика, щоб достатньо і якісно забезпечити навчання тої кількості людей, які проходять по мобілізації чи за контрактом. А, коли ми говоримо про величезну кількість студентів, то це про ще більше навантаження. Друге питання навчальних центрів — безпекові моменти. Неодноразово в медіа ми бачимо повідомлення про обстріли навчальних центрів.
Якщо повертатися до університетів, то в нас було якраз таки в червні публічне обговорення стосовно БЗВП для студентів, на якому були присутні представники різних університетів, і вони піднімали питання того, що не готові проводити БЗВП для студентів на своїх базах. Адже, брак людей в першу чергу, і їм потрібно було в пришвидшеному темпі забезпечити викладачами університет, для того, щоб повністю всі студенти, які підлягають проходженню, пройшли цей курс, а знайти таких викладачів, найняти, враховуючи всі нюанси оплати праці, умов доволі складно. І плюс до викладачів також є певні вимоги стосовно їхньої кваліфікації і навичок, які вони мають мати.
І ці всі питання опираються в те, що виглядає зараз здебільшого все так, що ми хочемо зробити БЗВП для студентів для того, щоб це було як от галочка, яка скаже, що от ви пройшли, ви молодці, але ми опускаємо той момент, що це навчання. Якщо ми вже запроваджуємо таку дисципліну, то вона має бути якісною, має давати якісні, актуальні на 2025 рік, знання. І вона також має давати ті навички, які відповідають військово-обліковій спеціальності, але в даних умовах із тим, що ми маємо наразі, це неможливо.
Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: