Фото: pixabay.com
16 липня Верховна Рада ухвалила закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». Цей документ встановлює європейські норми щодо викидів підприємств в Україні.
За словами Ірини Черниш, ухвалення цього закону чекали люди в промислово навантажених містах, таких, як Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське. Адже до цього часу в Україні питання промислових викидів не було врегульованим.
«Викиди в атмосферне повітря, у водні об’єкти, поводження з відходами — цими питаннями традиційно займалися, й досі займаються, різні органи в Україні. І не було так званого інтегрованого підходу, коли потрібно оцінити сукупний вплив підприємства на довкілля й висунути відповідні вимоги до методів управління, найкращих доступних технологій для того, щоб підприємство менше впливало на наше довкілля і, як наслідок, на громадське здоров’я», — каже голова ГО «SaveDnipro».
Як пояснює Черниш, закон про регулювання промислового забруднення має імплементувати в законодавство України європейську Директиву 2010/75/ЄС. Тому спробами ухвалення подібних ініціатив вже неодноразово займалися і громадські організації, і органи влади. Але це не вдавалося через лобіювання недоброчесного бізнесу.
Нинішній же закон вдалося ухвалити, адже він є умовою отримання фінансової допомоги від ЄС згідно з планом Ukraine Facility. До того ж цей законодавчий акт дає старт реформі управління промзабрудненням, пояснює експертка.
Читайте також: Щоб покращити стан водойм, потрібно виконати постанову, ухвалену ще 3 роки тому — еколог
Як пояснює Ірина Черниш, новий закон ділить підприємства на дві категорії:
Експертка каже, що закон передбачає створення різних фінансових механізмів для тих підприємств, які планують модернізуватися. Вони зможуть це робити й коштом державного бюджету, і коштом міжнародних донорів. До прикладу, підприємства вже можуть подаватися на гранти фонду GIZ.
Черниш пояснює, що перехід на європейські стандарти є важливим, адже так підприємства не будуть навантажені додатково податками ЄС.
«Якщо ти хочеш бути повноцінним учасником європейського рівня, тоді тобі потрібно екологізуватися, потрібно працювати таким чином, щоб твій продукт був конкурентний не тільки ціною, але і якістю. А в якість входить в тому числі процес виготовлення продукту», — пояснює співзасновниця SaveEcoBot.
Але існують підприємства, які не планують модернізуватися, адже внески для імплементування нових технологій будуть надто великими. Черниш каже, що в нас в країні є багато таких застарілих підприємств, і пов’язано це з тим, що вони переважно використовують технології радянських (а подекуди й дорадянських) часів.
Експертка каже, що такі підприємства працюють з найнижчими технологіями виробництва, щоб отримувати дешеву продукцію. А ціну в той час платить навколишнє середовище та населення своїм здоров’ям.
Тому новоухвалений закон передбачає, що підприємства, які не хочуть модернізовуватися, будуть зачинятися. Але законодавець пішов на компроміс, і такий бізнес ще зможе працювати за новими технологіями певний час.
Читайте також: Екологиня пояснила, у чому небезпека збільшення вмісту діоксиду азоту у повітрі
Ірина Черниш каже, що підприємства, які будуть модернізовуватися, матимуть 11+X років перехідного періоду. Тобто 4 роки йде на прийняття найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) для всіх категорій підприємств. НДТМ встановлюють, що підприємство має впровадити у себе, яких нормативів дотримуватися. Ще 7 років йде безпосередньо на впровадження нових технологій.
«А що таке X? X — це та невідома, яка буде діяти до припинення дії воєнного стану. Тому що всі ці інновації зможуть розпочатися після нашої перемоги», — каже експертка.
Тобто перші результати дії цього законопроєкту ми побачимо мінімум у 2035 році.
А ті підприємства, які не будуть модернізовуватися, матимуть ще 11 років для продовження своєї діяльності за старими нормами. Після цього вони мають припинити діяльність.
За словами Ірини Черниш, громадськість виступає проти норми, яка дозволяє підприємствам працювати ще 11 років за старими стандартами. Адже в сумі з тим техногенним впливом, який чинить війна, вплив підприємств на здоров’я людей в рази більший.
Тому новий закон про промислове забруднення — не покликаний на те, щоб утискати бізнес, про що кажуть його критики. Він навпаки дає бізнесу великий компроміс.
До того ж, розповідає співзасновниця SaveEcoBot, коли ми станемо членами ЄС, ми будемо зобов’язані дотримуватися жорстких вимог союзу, і нам не даватимуть лишніх років на впровадження технологій.
«Це буквально буде диктування умов для України Європейським Союзом. Тобто ніхто з нами не буде домовлятися. Я маю на увазі, що не танцюватимуть вальс, не питатимуть, чи погоджуємось ми, чи не погоджуємось. Є чіткі норми, які ми маємо виконати як країна. І до цього мають рухатися всі: громадяни України, бізнес, наші органи влади», — підсумовує Ірина Черниш.
Як йдеться на сайті Верховної Ради, закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» передбачає встановлення правових та організаційних засад запобігання, зменшення і контролю промислового забруднення для забезпечення захисту навколишнього природного середовища та конституційних прав на безпечне для життя і здоров’я довкілля шляхом впровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Реалізація закону сприятиме:
Станом на 3 серпня 2024 року закон чекає підпису президента.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі