Відповідно до законопроєкту Державного бюджету, з першого січня 2025 року мінімальна зарплата становить 8000 грн; загальний прожитковий мінімум — 2920 грн, для працездатних осіб — 3028 грн, для осіб, які втратили працездатність, — 2361 грн. Відсутність підвищення цих соціальних показників спричинена відсутністю необхідних коштів.
«Основний момент, який визначає майбутні видатки, — це джерела надходження коштів. Ми з 2022 року фінансуємо весь соціальний блок за рахунок запозичень. Наприклад, у бюджеті на 2024 рік доходи становлять 1,7 трлн грн, а видатки — 3,3 трлн грн. У бюджеті 2025 року доходи плануються 2,1 трлн грн, видатки — майже 3,7 трлн грн. Тобто 1,6 трлн грн — це дефіцит, який потрібно десь узяти, і який береться з макрофінансової допомоги наших партнерів. Усе, що ми заробляємо з податків та зборів у Державний бюджет, іде на безпеку та оборону.
Від обсягу запозичень напряму залежить той соціальний пакет, який планується фінансувати. Якщо у 2023 році ми у партнерів узяли 42 млрд доларів, у 2024 році має бути на рівні 37 млрд, то в проєкт бюджету на 2025 рік закладені запозичення в розмірі 34-35 млрд доларів, і поки що немає остаточного розуміння з приводу гарантованості надходження цих коштів.
Мова йде не тільки про прожитковий мінімум чи мінімальну зарплату. У нас весь блок соціальних видатків наступного року зменшиться на 50 млрд грн, порівняно з 2024-им. Менше закладено на охорону здоров’я, на освіту. Практично по всіх показниках соціальних видатків відбудуться скорочення, спричинені відсутністю фінансування та неможливістю акумулювати необхідні кошти, щоб підвищувати соціальні стандарти.
Ця ситуація дуже впливає на можливість держави забезпечувати постійний ріст соціальних видатків. Бюджетна декларація, прийнята кілька місяців тому, визначає, що у найближчі три роки теж не планують збільшувати соціальні стандарти. Тобто 2025 рік — тільки перший з цього трирічного періоду, протягом якого ні мінімальна зарплата, ні прожитковий мінімум теоретично не мають збільшуватись».
За словами Пендзина, хоча соціальні стандарти є пріоритетом будь-якої держави, можливість їх забезпечувати може бути обмежена у період війни.
«В жодній великій демократичній країні, яка воювала, соціальні стандарти не індексувались. Навпаки, видатки на фінансування малозабезпечених зменшували. У 2024 році Україна ще знайшла гроші, щоб проіндексувати мінімальну заробітну плату і прожитковий мінімум.
До речі, пенсії планують індексувати і в 2025 році. Коли ми говоримо про замороження соціальних стандартів, ми мова йде передусім про прожитковий мінімум та мінімальну заробітну платню».
Прожитковий мінімум, закладений у бюджет, не відповідає фактичній сумі, необхідній для виживання протягом місяця. У червні цього року Міністерство соціальної політики обчислило розмір фактичного прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. Він становить 7 064,62 грн (8 089,28 грн — з урахуванням суми обов’язкових платежів). Розрахунок включає у себе продукти харчування, непродовольчі товари та послуги.
«Тобто не три тисячі. Те, що сьогодні закладається в Державний бюджет як прожитковий мінімум, — це сума, що відображає фактичну спроможність Державного бюджету фінансувати ті соціальні видатки, що закладені в обов’язкові платежі. На сьогодні від цифри, що зазначається в держбюджеті як прожитковий мінімум, формується понад 150 інших виплат. Це як велика сніжна куля, що тягне за собою все інше. Тому Міністерство фінансів рахує по фактичних можливостях, а не по реальних цифрах.
Мінсоцполітики хочуть термін «прожитковий мінімум» замінити терміном «базова соціальна допомога», щоб не дратувати людей, тому що всі розуміють, що вижити на ту суму неможливо. Якщо у людини немає іншого доходу, крім соціальної виплати, держава має бути впевнена, що ця соціальна виплата забезпечує її виживання протягом місяця. При цьому, середня пенсія в Україні менша, ніж фактичний прожитковий мінімум, розрахований Міністерством соцполітики».
Нагадаємо, Комітет ВР з питань бюджету рекомендував схвалити доопрацьований законопроєкт щодо збільшення цьогорічних видатків бюджету на оборону на 500 млрд грн. Такий дефіцит виник через попередній розрахунок, за яким активна фаза бойових дій мала тривати лише до середини 2024 року.
Близько 115 млрд грн планується залучити за рахунок скорочення видатків з обслуговування і погашенню державного боргу. Також до близько 216 млрд грн зросла сума, яку планується залучити до бюджету від розміщення ОВДП. Близько 100 млрд грн розраховують отримти від перевиконання податків та зборів. За рахунок податкових новацій планують залучити 30 млрд грн.