Фото: Reuters
У Сенаті США заявили про консенсус щодо допомоги Україні та Ізраїлю. Коли конгресмени можуть проголосувати за допомогу Україні?
Гість — експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв.
Євгенія Гончарук: Спікер Палати представників Майк Джонсон представив чотири окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню, і пріоритетів нацбезпеки. По суті, розділив допомогу Україні та Ізраїлю. Йдеться не про сенатський законопроєкт. Скажіть, будь ласка, чи чітко тепер нам зрозуміло, що це дає, чи дає нам це надію на голосування за суму, потрібну Україні?
Олександр Краєв: Насправді так. Це дає певне розуміння того, що, по-перше, це прореспубліканський консенсус. Тому що все-таки демократи до останнього моменту наполягали на тому, що це має бути або спільний пакет, або як мінімум той пакет, за який проголосували в Сенаті, який є, по суті, Україно-Ізраїльським, ну і плюс з невеликою частиною для Тайваню.
Раз висталено всі чотири, раз все-таки йде якась гра на всіх темах, що це не тільки Україна та Ізраїль, як ми раніше думали. Це означає, що він все-таки намагається охопити всю ту тематику, яку раніше пропонували демократи. Тобто це такий легкий реверанс в сторону демократів. І спроба з ними позагравати, мовляв, дивіться, жодна тема не забута.
Видається так, що планують голосувати за все. Тобто нема законопроєкту, який треба ще дорозглянути, передивитися, поторгуватися.
Є готовність голосувати абсолютно за все і в межах пленарного тижня завершити з цим питанням.
Євгенія Гончарук: Не треба буде знову на Сенат відправляти ці проєкти?
Олександр Краєв: Треба буде. Тобто вони так чи інакше мають бути затверджені обома палатами Конгресу. Скоріше за все Сенат проголосує достатньо оперативно і не буде сильно довго гратися в політику. Тому що Сенат завжди більш зважений, він більше про системні рішення, від яких залежить зовнішня політика і безпекова політика, а Палата представників — це, звісно, більше про внутрішню політику і більше про ось такі торги, які ми, на жаль, бачили останні пів року.
Читайте також: «Домінувати на ринках третіх країн»: Сергій Висоцький оцінив співпрацю України та США в «оборонці»
Олександр Краєв: Питання кордону стало дуже токсичним для американської політики. Джонсон був одним з тих, хто голосніше за всіх кричав про те, що «без кордону голосувати за Україну та Ізраїль просто неможливо». Але зараз, якщо він пропонує подібну ініціативу, якщо, в принципі, це узгоджено з Трампом (а все що пропонує Джонсон узгоджено з Трампом), то виглядає так, що трампісти хочуть просто продовжити використовувати тему кордону, аби топити рейтинг Байдена.
Не зважаючи на те, що Байден казав про те, що вони готові виділити більше коштів: замість 10 мільярдів — 20 мільярдів. Не зважаючи на те, що Байден сам пропонував Трампу прописати найбільш жорсткі положення прикордонного регулювання, трампісти вирішили поки що цією темою не займатися. Тобто, відповідно, так, як раніше, останні пів року використовували українську тему, затягувати, затягувати, допоки це не почне негативно впливати на рейтинги Байдена. Так само зараз трампісти, мені здається, будуть використовувати та питання південного кордону.
Зійшлися десь посередині, що, умовно кажучи, гуманітарна економічна макрофінансова допомога Україні буде кредитна. Тому що вони наполягають на тому, що цим має займатися Європа, в першу чергу. А допомога військова уже буде надаватися так, як і надавалася раніше, тобто, на безповоротній основі.
Євгенія Гончарук: Чи є ще в США ще інструменти, аби допомогти Україні? Я бачила інформацію, що таку можливість дає програма щодо надлишкових оборонних товарів, яка регулюється законом про іноземну допомогу. Чи можемо ми до неї звертатися, або до якихось невикористаних коштів?
Олександр Краєв: Останні декілька пакетів допомоги, які приїжджали в Україну (керовані авіаційні бомби GLSDB, артилерійські снаряди, снаряди для HIMARS), надавалися якраз за подібною програмою, в обхід офіційних процедур, тому що це потрібно було терміново.
Чи є ще можливість залучити ці кошти? Така можливість є, тому що військовий бюджет США був прописаний давно, ще весь не витратився, він всередині свого бюджетного життя, і тому там точно є ще додаткові суми на такі витрати.
Проте тут ключове питання — наскільки це великі гроші?
Якщо ми кажемо про пакет допомоги, який надається Україні, то зазвичай ми говоримо про суму від 40 до 60 мільярдів. Коли ми кажемо про ці екстрені кошти, додаткові кошти, резервні кошти, це зазвичай не більше 5 мільярдів. Тобто, чи варто ризикувати, скажімо так, новими політичними скандалами, бо це точно проти нас використають, заради такої суми? В принципі, роботу цю варто проводити. Це можливо проводити такими дипломатичними каналами, щоб не викликати додаткових скандалів. Але чи потрібно на цьому фокусуватися окремо, в цьому я маю сумніви.
Читайте також: Підсанкційна російська компанія отримує контракти з ВПС США та NASA — ЦНС
Влад Бундаш: Розділення цього єдиного законопроєкту про допомогу Ізраїлю, Україні та Тайваню насправді, як на мене, показує загальну таку ситуацію, що США розділяють, як вони готові допомагати Україні та Ізраїлю. Тому що, пам’ятаємо, що після атаки на Ізраїль, виникає дуже багато питань. Тому що США допомогли їм збити понад 80 безпілотників, майже приблизно 6 ракет, які летіли з Ірану. І тут питання, чому збили? Чому США готові захищати цю країну, а не готові захищати Україну? Чи є у вас відповідь на це питання?
Олександр Краєв: Насправді тут достатньо все просто. Чому з Іраном вийшло так ефективно, чому з Іраном американці, британці, французи змогли підняти свої літаки? Тому що Іран, не зважаючи на режим аятоли, не зважаючи на всю свою «шахідність» (жертовність, мучеництво і так далі) не кажуть про те, що в них є потенціал, і вони готові рознести весь світ в ядерному Армагеддоні.
А росіяни витратили на це не лише останні три роки, як всім здається, вони про це казали завжди.
Згадайте, що навіть російський культпром в кінці 90-х, на початку 2000-х постійно нагадував всьому світу про те, що, мовляв, «якщо нам щось не сподобається, ми просто цей світ знищимо». Тобто росіяни все-таки в інформаційній війні щось розуміють. І ключовий аргумент, «чому допомагати Україні погано, а допомагати Ізраїлю — окей» — це тому, що у випадку України ми маємо справу з державою Росією, в якої власного боєзаряду достатньо для того, щоб декілька десятків разів знищити всю біосферу землі.
А тому ніхто не хоче так ризикувати, ніхто не готовий бачити прольоти російських ракет. І, на жаль, ніхто досі не доріс у своєму розумінні до того, що обставини змінилися, і далі грати так, як грали з Росією до цього, вже неможливо.
Читайте також: Яка ситуація в Ізраїлі після іранської атаки
Нагадаємо, у ніч на 14 квітня Іран завдав масованого комбінованого удару з повітря по Ізраїлю. Це перше пряме заткнення між країнами, де, крім іранських сил, до ударів були залучені їх проксі на території Гази та інших сусідніх країн. Ізраїльські військові заявили про перехоплення понад 300 повітряних цілей за межами території країни, серед яких були ударні безпілотники, балістичні та крилаті ракети. Загалом, міністерство оборони повідомило про перехоплення 99% цілей.
Зокрема, Іран випустив 120 балістичних ракет. Багато з них збили системою протиповітряної оборони великої дальності Arrow, хоча деяким ракетам вдалося обійти оборону, уразивши авіабазу Неватім на півдні Ізраїлю. За словами речника ЦАХАЛу контрадмірала Даніеля Хагарі, інфраструктурі у Неватімі було завдано незначних пошкоджень, авіабаза працює у звичайному режимі.
Американські військові знищили понад 80 безпілотників та щонайменше 6 балістичних ракет, випущених у бік Ізраїлю з Ірану та Ємену.
Раніше американське видання The Hill повідомило, що колишній президент США Дональд Трамп після зустрічі зі спікером Палати представників Майком Джонсоном нібито підтримав ухвалення законопроєкту про допомогу для України. Однак, зазначає видання, ці кошти мають надати на умовах позики.
Трамп неодноразово скептично висловлювався про подальшу допомогу США Україні, стверджуючи, що це не має значення для життєво важливих інтересів США, а основна відповідальність у цьому питанні має лягти на Європу.
Президент Володимир Зеленський нещодавно заявив, що Україна погодилася б на допомогу в кредит від США за відсутності інших варіантів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі